Досліджено вплив новосинтезованого похідного тіазолу N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксаміду на ультраструктуру клітин і активність ферментів антиоксидантної системи лімфоми Немет - Келнера in vitro. Раніше встановлено виражену цитотоксичну дію новосинтезованого похідного тіазолу на пухлинні клітини in vitro і не виявлено вираженої цитотоксичності цієї речовини щодо непухлинних клітин. Крім того, було досліджено, що знешкоджувачі активних форм оксигену суттєво знижують цитотоксичний ефект досліджуваної сполуки. За результатами проведених експериментів на клітинах лімфоми було виявлено, що досліджувана речовина зумовлювала зниження рівня супероксидного радикалу. Мета дослідження - дослідити вплив N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксаміду на ультраструктуру клітин і активність ферментів антиоксидантної системи лімфоми Немет - Келнера. На першому етапі роботи досліджено вплив похідного тіазолу на ультраструктуру клітин лімфоми. На підставі результатів електронно-мікроскопічних досліджень встановлено, що контрольні клітини лімфоми мають характерну для пухлинних клітин форму: велике ядро, відносно менша кількість цитоплазми, специфічні вип'ячування плазматичної мембрани. За дії похідного тіазолу у концентраціях 10 і 50 мкМ виявлено різні прояви цитотоксичності: деформація та дезінтеграція ядра, руйнування плазматичної мембрани, апоптичні та некротичні структурні зміни. Досліджено вплив похідного тіазолу на активність ключових ферментів антиоксидантної системи клітин лімфоми. Досліджувана речовина у концентраціях 10 і 50 мкМ призводила до підвищення активності супероксиддисмутази, натомість знижувала активність каталази і глутатіонпероксидази, що може зумовлювати нагромаджння H2O2 у пухлинних клітинах. Отже, структурні зміни клітин лімфоми та цитотоксичний ефект похідного тіазолу ймовірно реалізовуються внаслідок порушення активності антиоксидантних ферментів. Результати роботи можуть бути використані для проведення подальших доклінічних досліджень похідного тіазолу як потенційного протипухлинного препарату.

• Шалай Ярина Романівна (1993–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"