Визначення якості індивідуальних потоків борошна на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу з використанням міжнародних стандартів - перспективний інноваційний напрям розвитку борошномельної промисловості. Оцінка якості індивідуальних потоків борошна на заводах малої продуктивності дає можливість проаналізувати ефективність роботи та потенціал підприємства. Розглянуто як класичні роботи, так і сучасні публікації у вітчизняних та закордонних джерелах, що відповідають цій проблемі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У літературі відсутня інформація щодо аналізу показників якості індивідуальних потоків борошна із заводів України невеликої продуктивності з використанням міжнародних стандартів. Мета дослідження - визначення основних показників якості борошна і встановлення закономірності їх зміни на різних етапах технологічного процесу із заводу зі скороченою схемою технологічного процесу. Наведено результати досліджень показників якості борошна з різних етапів технологічного процесу на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу та показано зміни показників залежно від системи технологічного процесу. Встановлено, що потоки борошна із систем першої якості мають кращі технологічні властивості. Так, на шліфувальних і розмелювальних системах білість борошна - від 54 до 68 од., зольність даних потоків є найнижчою - від 0,45 до 0,54 %. Кількість клейковини на драних і сортувальних системах коливається в межах від 19,5 до 35,6 %, на шліфувальних і розмелювальних системах від 23,8 до 33,6 %, а якість клейковини (ІДК) має майже однакові властивості як на шліфувальних і розмелювальних системах, так і на драних і сортувальних системах - від 53 до 86 од. Показник седиментації борошна має високі значення на драних системах, сортувальних системах - від 38 до 44 мл за рахунок високого вмісту клейковини на даних системах. Висновки: за результатами пробного лабораторного випікання, потоки борошна мали невисокі хлібопекарські властивості. На драних і сортувальних системах першої якості об'єм хліба коливався в межах від 380 до 410 см<^>3, на драних і сортувальних системах вимелу - 410 см<^>3, на шліфувальних і розмелювальних системах першої якості - від 380 - 460 см<^>3. Вперше з використанням приладу SDmatic проведено аналіз кількості пошкодженого крохмалю в потоках борошна на заводі зі скороченою схемою технологічного процесу. Результати досліджень можуть бути використані борошномельними виробництвами для стабілізації якості кінцевої продукції.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Жигунов Дмитро Олександрович (1975–) (технічні науки)
• Ковальова Валентина Андріївна (біологічні науки)
• Ковальова Вікторія Миколаївна (фізико-математичні науки)
• Ковальова Вікторія Анатоліївна (біологічні науки)
• Ковальова Валентина Василівна (юридичні науки)
• Ковальова Вікторія Іванівна (економічні науки)
• Ковальова Василина Петрівна (технічні науки)
• Ковальов Микола Іванович (фізико-математичні науки)
• Ковальов Микола Миколайович (біологічні науки)
• Ковальов Михайло Олександрович (технічні науки)
• Ковальов Микола Олександрович (технічні науки)
• Ковальов Максим Володимирович (медичні науки)
• Ковальов Максим Олександрович (1977–) (технічні науки)
• Ковальов Микола Миколайович (технічні науки)
• Ковальов Михайло Анатолійович (технічні науки)
• Ковальов Микола Михайлович (медичні науки)
• Коритнюк Олексій Ярославович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"