РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000741138<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Koznarska H. 
The spatial organization of sacral squares in the city system = Просторова організація сакральних площ у системі міста / H. Koznarska // Architectural studies. - 2018. - 4, № 2. - С. 196-202. - Бібліогр.: 15 назв. - англ.

Сакральна архітектура є виявом духовності та естетичних смаків громади. Саме вона завжди була вирішальним чинником при формуванні світогляду, культури смаків мешканців. Не менш важливе значення має і простір навколо храму, який не лише підсилює вагомість і сакральний зміст самої споруди, а й формує гармонійне середовище самого міста. Здавна в Україні для розташування храму вибирали найгарніше та найвище місце у ландшафті, щоб підкреслити велич і духовну значимість. Якщо проаналізувати найвеличніші церкви Європи слід зауважити, що підсилює велич і вагомість храму. Згідно з теоремою бачення, для найкращого сприйняття об'єкта архітектури, необхідно забезпечити оптимальний вертикальний кут споглядання 27<^>o (тобто, відстань, що дорівнює двом висотам об'єкта). Власне, ці принципи, у такому випадку, чітко витримані, тому перед головним Під час формування просторової структури історичних міст часто вулиці орієнтували на домінанти, якими виступали сакральні об'єкти. Таким чином, фасади навколишніх будинків створювали площину, яка вела погляд споглядача до храму, тим самим підсилюючи його значимість, а вулиця набувала композиційного завершення. Поєднання кількох сакральних просторів у єдину композиційну структуру є основою для формування образу міста. На відміну від досвіду християнської архітектури європейських міст, організація сакрального простору мусульманських країн є не менш цікавою. У арабських містах, де переважає щільна забудова, сакральним площам відводять особливе значення. Серед густозаселених міст особливо виразно виділені просторі площі з мечеттю. Основний акцент зроблений на використанні граничного видового пункту, коли після перебування тривалий час серед щільної забудови з обмеженою видимістю ми потрапляємо у відкритий простір із можливістю широкого погляду, різким збільшенням яскравості світла. У такому середовищі сакральний об'єкт сприймається більш значимим і величнішим. Візуальна межа між буденним і сакральним чітко виражена, що підсилює сприйняття духовного перед сакральним обєктом. Таким чином, проаналізувавши просторову структуру сакральних площ, можна стверджувати, що сакральна площа є невідємним елементом храму, яка підкреслює його функціональне та естетичне значення. Найбільш виразними та привабливими з естетичної точки зору є ті, які надають можливість максимально зорово оглянути храм. Своєю чергою, найбільш атрактивними та затишними є замкнені площі, які надають можливість більше зосередитись на духовності, підсилюють відчуття сакрального, спонукають до відвертої розмови з Богом.


Індекс рубрикатора НБУВ: Щ117.166

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж44045 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського