Мета роботи - дослідження точності планів Львова 1844 і 1931 рр. Основним критерієм оцінки достовірності стародавніх карт є дослідження їх геометричної точності, яка визначається величинами похибок, що виникають під час вимірювання довжин, кутів, координат та інших картометричних характеристик. Для дослідження точності планів Львова 1844 і 1931 рр. було застосовано кількісну методику, яка базується на використанні безпосередніх вимірювань довжин ліній і кутів між двома напрямками на стародавньому та сучасному планах та аналізі цих вимірювань на базі статистичної теорії похибок із використанням формул Гаусса та Бесселя. Згідно з вказаною методикою для кожного плану визначено середню квадратичну похибку відстані, відносну середню квадратичну похибку відстані, кут повороту та середню квадратичну похибку дирекційних кутів. Ці характеристики надали можливість порівняти похибки лінійних і кутових величин двох різночасових і різномасштабних планів Львова між собою та надали підстави вважати, що план Львова 1931 р. є точнішим щодо кутових вимірів. Спотворення відстаней є характерними для обох планів Львова, однак меншу відносну середню квадратичну похибку має все ж таки план 1931 р., незважаючи на дрібніший масштаб. Обчислені показники спотворень довжин лінії та амплітуда коливань граничних величин знаменника масштабу роблять можливим проведення аналізу спотворень відстаней у різних частинах плану та продовження дослідження точності вищезгаданих картографічних матеріалів із використанням графічних методів дослідження, які надалиб можливість оцінити та проілюструвати просторові варіації похибок, а також виявити і зрозуміти факти та технічні аспекти створення цих картографічних творів. Наукова новизна та практична значущість. Визначення геометричної точності стародавніх планів Львова як інструментарію для наукових досліджень є актуальним, оскільки сприяє об'єктивнішому і повнішому оцінюванню картографічного видання як результату людської діяльності. Числові дані, які отримані в процесі досліджень, надають можливість порівнювати картографічну, документальну та змістову цінність стародавніх карт. Вибрана кількісна методика у ході дослідження стародавніх планів Львова, що базується на безпосередніх вимірюваннях довжин ліній і кутів між двома напрямками, уможливила порівняти похибки лінійних і кутових величин різночасових і різномасштабних планів Львова. Опрацьована методика дослідження може бути використана для оцінювання точності інших планів Львова та міст України.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сосса Ростислав Іванович (1956–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"