У багатоповерхових будинках різного призначення протягом багатьох десятиліть застосовували переважно збірні типові каркаси з регулярною сіткою колон і постійною висотою поверхів. Такі типові збірні та нетипові каркаси мають такі недоліки, як різнотипність збірних елементів, висока трудомісткість виготовлення, складність монтажу та вартість будівництва. Для уникнення цих недоліків запропоновано і розроблено нову систему каркасів із нерегулярною сіткою колон і змінною висотою поверхів. У цій системі каркасів прийнято нову, відмінну від типових та інших відомих, схему поділу рам каркасів на збірні елементи, а саме - поділ на великорозмірні однотипні елементи ригелів і колон. Такі однотипні великорозмірні елементи каркаса з'єднуються між собою та стикуються в багатопрогонові не у вузлах, а в зонах нульових моментів у прогонах ригелів. Однотипність збірних елементів ригелів і колон нових каркасів створює умови для виготовлення їх на розробленій авторами одній мобільній технологічній лінії на місці будівництва.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"