Мета роботи - оцінити частоту виникнення інфекції ділянки троакарної рани після лалароскопічної холецистектомії з терапією бактеріофагами та без такої з приводу гострого деструктивного холециститу у хворих з ожирінням I - II ступеня. Проведено аналіз результатів лікування 96 пацієнтів з ожирінням I - II ступеня віком від 37 до 67 років. Усім пацієнтам виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого деструктивного холециститу. Індекс маси тіла в середньому становив (35,04 +- 0,2) кг/м<^>2. У групі порівняння (n = 42) після вилучення жовчного міхура санацію троакарної субксифоїдальної рани здійснювали розчином 0,02 % декаметоксину у фізіологічному розчині (розчин "Декасану"). В основній групі (n = 54) субксифоїдальну рану зрошували бактеріофагами ("Секстафаг", "Інтест-бактеріофаг", коліпротейний, а також їх комбінація). Бактеріофаги застосовували в комплексі з антибактеріальною терапією. Визначено якісний та кількісний склад мікробної флори вмісту жовчного міхура і перитонеального ексудату, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та бактеріофагів. Результати лікування оцінено за характером і частотою інфекції ділянки троакарної рани. Інфільтрат і/або серому троакарної рани в групі порівняння спостерігали в 1 (2,4 %) хворого, в основній групі - у 2 (3,7 %). Нагноєння троакарної рани відзначено лише в групі порівняння (2 (4,8 %) випадки). Вивчено характер мікробної флори жовчі та ексудату черевної порожнини, її кількість, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків і бактеріофагів. У хворих із гангренозною формою холециститу та місцевим гнійним перитонітом переважали мікробні асоціації (65,9 %), виявлено штами Pseudomonas aeruginosa, Candida, анаеробної флори. У хворих із флегмонозною формою холециститу чутливість кишкової палички, стафілококів, стрептококів, протею та клебсієли до "Секстафагу" становила 76,9 - 100,0 %. Висновки: застосування терапії бактеріофагами при лапароскопічній холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу сприяло зниженню в післяопераційний період частоти виникнення інфекції ділянки троакарної рани з 8,5 до 2,4 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бондарєв Ростислав Валентинович (медичні науки)
• Сопко Одарка Іванівна (мистецтвознавство)
• Козубович Руслан Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"