Saralidze N. Periaural music player daily use does not significantly influence the hearing thresholds = Щоденне використання періаурального музичного слухового пристрою суттєво не впливає на слухові пороги / N. Saralidze, N. Sharashenidze, M. Tushishvili, Z. Kevanishvili // Львів. клініч. вісн. - 2019. - № 2/3. - С. 36-39. - Бібліогр.: 9 назв. - англ.Останніми роками новим джерелом високоінтенсивного звуку став періауральний музичний слуховий пристрій (ПМСП), зокрема, плеєр. Максимальна гучність, досягти якої вдається з його допомогою, сягає 100,0 - 120,0 дБ. ПМСП зазвичай користуються молоді особи, ідучи по вулиці, перебуваючи у транспорті тощо. У цих ситуаціях інтенсивність зовнішньогo шуму становить 90,0 дБ, а тому для комфортного сприйняття звуку з ПМСП його інтенсивність має перевищувати 90,0 дБ, що сумарно перевищує допустиму норму і може спричинити суттєве ушкодження вуха. Мета роботи - порівняти слухову функцію у користувачів ПМСП та осіб, які ними не користуються. Матеріали й методи. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за відсутністю ураження зовнішнього та середнього вуха, діагностованих отоскопічно, включені 277 студентів (174 жінки та 103 чоловіки, що становить 62,8 та 37,2 % відповідно) віком від 18 до 28 років, які згодом поділені на студентів-користувачів ПМСП (дослідна група, у якій було 150 осіб, у тому числі 101 жінка та 49 чоловіків (67,3 і 32,7 % відповідно), а також 127 студентів, які ніколи або дуже рідко користувалися ПМСП (контрольна група, у якій було 54 жінки та 73 чоловіки (42,5 і 57,5 % відповідно)). Усі учасники дослідження заповнили анкети, у яких вказали тривалість використання ПМСП. Слух оцінювали за допомогою суб'єктивної тональної авдіометрії на 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 4,0; 6,0; 8,0 та 12,0 кГц частотах із застосуванням авдіометра GCI-16. Результати. У спектрі мовлення підвищення порогів слуху у групах не виявлено. Відмінностей між слуховими параметрами за частоти 1,0 - 6,0 кГц у осіб дослідної і контрольної груп не зафіксовано. З'ясовано, що поріг слуху у користувачів ПМСП на частотах 8,0 і 12,0 кГц порівняно з показниками осіб контрольної групи, був вищим, а середня різниця за частоти 8 кГц становила близько 2 дБ (p >> 0,05), а за частоти 12 кГц - до 4 дБ (p << 0,001). Статистичної різниці за гендерною ознакою у групах не виявлено, проте констатовано у 55,0 % користувачів ПМСП жіночої і 49,0 % чоловічої статей за частоти 12,0 кГц розлади слуху. Інтенсивне використання ПМСП і порівняльний аналіз слухових порогів показали, що між цими двома показниками немає кореляційної залежності, тобто регулярне слухання музики з використанням ПМСП, порівняно з нерегулярним - упродовж двох-трьох днів або ж кількох годин на тиждень, не призводить до підвищення порогу слуху. Висновки: щоденне використання ПМСП суттєво не впливає на слухові пороги. У спектрі мовлення слухові пороги користувачів ПМСП і осіб, що їх не використовують, були в межах норми та статистично не відрізнялись. Підвищений поріг слуху у користувачів ПМСП виявлено на частотах 8,0 і 12,0 кГц, проте він був радше індивідуальним. Жінки більш чутливі до впливу високих частот звуку, ніж чоловіки. Індекс рубрикатора НБУВ: Р683.024-4
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|