Мета роботи - огляд наукових робіт щодо синтезу, дослідження властивостей і застосування в медицині, зокрема онкотерапії, нанокомпозитів (НК) на основі гемцитабіну (ГЦ), перспективних для використання в методі адресної доставки. Загальновизнаною альтернативою традиційній хіміотерапії ГЦ є використання методів адресної доставки, що надає можливість створити терапевтичну дозу лікарського препарату (ЛП) у вогнищі захворювання, здійснити терапію за значно меншої його загальної дози та мінімізувати токсико-алергічні реакції організму пацієнтів. Серед різноманіття сучасних методів адресної доставки ЛП і локальної терапії захворювань на рівні органів, клітин і генів, найвищого розвитку на цей час набули методи з застосуванням магніточутливих наноструктур, кон'югованих із протипухлинними засобами різного механізму дії. На цей час обгрунтовано концепцію хімічного конструювання магніточутливих НК із багаторівневою ієрархічною наноархітектурою, що характерризуються функціями "наноклінік" і медико-біологічних нанороботів: розпізнавання мікробіологічних об'єктів у біологічних середовищах; цільової доставки ЛП до клітин та органів-мішеней і депонування; комплексної локальної хіміо-, імуно-, нейтронзахоплювальної, гіпертермічної, фотодинамічної терапії та магнітно-резонансної томографічної діагностики в режимі реального часу, детоксикації організму шляхом адсорбції рештків клітинного розкладу, вірусних частинок, іонів важких металів тощо та їх видалення за допомогою магнітного поля. Для виготовлення магніточутливих поліфункціональних НК значний інтерес дослідників викликають наноструктури типу ядро - оболонка на основі однодоменного магнетиту (Fe3O4), які характеризуються унікальним комплексом фізичних, хімічних і біологічних властивостей, можливістю створення на їх основі магнітних рідин, які містять онкологічні лікарські засоби різного функціонального призначення та механізмів дії. Показано, що одна з основних проблем сучасної протипухлинної терапії гемцитабіном полягає в токсичності та слабкій біодоступності препарату. В останні роки значно зріс інтерес до використання природних механізмів ендоцитозу та різного типу наноструктур для доставки ЛП до пухлин, із залученням лігандів, таких як гормони, вітаміни та фактори росту, спрямованих проти асоційованих із пухлинами рецепторів, які надлишково представлені на поверхні пухлинних клітин і мають обмежений розподіл у нормальних тканинах. На цей час методами сучасної нанотехнології активно розробляються магніточутливі та немагнітні кон'югати для доставки ГЦ мішенеспрямованим способом до злоякісних клітин, що надасть можливість зменшити його системну токсичність. Перевагою, яку надає застосування кон'югації ЛП на поверхні наночастинок для доставки лікарських засобів in vivo, є повільне вивільнення препарату, що потенційно забезпечує більш тривалу присутність лікарського засобу в потоці крові на необхідному рівні. Позитивним результатом використання гіпертермії в поєднанні з вивільненням ліків може бути поліпшення стану пацієнта та зменшення частоти прийому ліків. Незважаючи на значну кількість успішних досліджень щодо застосування магнітних наночастинок як тераностичного матеріалу, а також багаторазові успішні результати на малих тваринних моделях, до цього часу вони не задовольняють клінічні потреби. Однак, у разі досягнення високої ємності по відношенню до ЛП, збільшення специфічності та спорідненості до пухлинних клітин, поєднання томографії та мультимодальної локальної терапії, магнітні наночастинки можуть стати зручними для клінічного використання в найближчому майбутньому та значно вплинути на ефективність лікування онкологічних захворювань.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Туранська Світлана Петрівна (фізико-математичні науки)
• Петрановська Алла Леонідівна (фізико-математичні науки)
• Кусяк Наталія Володимирівна (1974–) (хімічні науки)
• Горобець Світлана Василівна (1956–) (технічні науки)
• Туров Володимир Всеволодович (1951–) (хімічні науки)
• Туров Владислав В'ячеславович (економічні науки)
• Горбик Петро Петрович (1950–) (фізико-математичні науки)
• Абрамов Микола Віталійович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"