Мета роботи - вивчення впливу харчових звичок (приготування їжі та вживання олій) на жирнокислотний склад еритроцитарних мембран пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР) і різною тривалістю цукрового діабету 2-го типу (ЦД-2) у порівнянні з рівнем регуляторного шаперону Liver-type Fatty Acid Binding Protein (L-FABP) у сироватці крові. До обстеження було залучено 106 пацієнтів офтальмологічної клініки зі встановленим діагнозом ПДР, яких було розподілено на дві групи за тривалістю ЦД-2. У пацієнтів 1-ї групі (n = 46) середній вік (Мe; Q1 - Q3) становив 62 (57 - 66) роки, тривалість ЦД-2 визначалась до 20 років. У пацієнтів 2-ї групи (n = 60) із середнім віком 65 (60 - 68) років діабет тривав понад 20 років. До групи порівняння (контрольна група (КГ), n = 46) увійшли здорові добровольці. Дослідження ЖК проводили за допомогою методум газово-рідинної хроматографії в еритроцитарних мембранах, шляхом узяття венозної крові пацієнта та виділення еритроцитів. Вивчення харчових звичок проводили за оцінкою результатів анкетування. Вміст L-FABP визначали в сироватці крові за допомогою методу ELISA Human L-FABP (Hycult Biotech), розраховували медіану та квартилі (Мe; Q1 - Q3). Порівнювали дані за критерієм Краскела - Уолліса у статистичній програмі SPSS 23. Вивчення спектра основних ЖК у мембранах еритроцитів пацієнтів із ПДР показало підвищення в 1,6 разу (P << 0,05) вмісту насиченої пальмітинової (С16:0) ЖК, зниження в 1,6 разу (P << 0,05) вмісту ненасиченої лінолевої (C18:2) і арахідонової (C20:4) ЖК відносно показників групи здорових осіб. Вказані зміни не корелювали з тривалістю ЦД-2. Вміст насиченої стеаринової (C18:0), ненасиченої олеїнової (C18:1) ЖК практично не відрізнявся у порівнянні з показниками здорових осіб і не змінювався у пацієнтів залежно від тривалості захворювання. Вживання в їжу олій та жирів - прямих джерел зазначених ЖК у пацієнтів відрізняється у порівнянні з особами контрольної групи. Підвищене удвічі вживання соняшникової олії, багатої на лінолеву ЖК, пацієнтами з ПДР супроводжувалося парадоксальним зниженням рівня лінолевої ЖК у складі мембран їх еритроцитів. Підвищене удвічі вживання джерела олеїнової ЖК - оливкової олії у пацієнтів КГ та маргарину у пацієнтів 2-ї групи не призводить до зміни вмісту вказаної ЖК у мембранах клітин. Концентрація L-FABP у сироватці крові пацієнтів із ПДР була вище, ніж у групі здорових осіб, і чітко корелювала з тривалістю захворювання на ЦД-2. У пацієнтів з тривалістю ЦД-2 понад 20 років експресія протеїну була практично удвічі (P << 0,05) вищою, ніж у групі здорових осіб. Висновки: вказані особливості необхідно брати до уваги під час розробки ефективних схем корекції ліпідного метаболізму у хворих на ПДР, а також мати на увазі вплив гіперглікемії на властивості клітинних мембран, що визначаються значною мірою спектром жирних кислот. Стан мембрани клітини визначає міжклітинну взаємодію/кооперацію для внутрішньоклітинних сигналів, а стан мембрани еритроцитів є важливою умовою функціональної спроможності клітин і стану тканинного дихання.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Петренко Оксана Василівна (медичні науки)
• Петренко Олексій Вікторович (фізико-математичні науки)
• Петренко Олена Володимирівна (технічні науки)
• Петренко Олексій Вікторович (технічні науки)
• Петренко Ольга Василівна (хімічні науки)
• Петренко Олександр Віталійович (психологічні науки)
• Петренко Олена Вікторівна (біологічні науки)
• Петренко Оксана Валеріївна (фізичне виховання та спорт)
• Петренко Олексій Володимирович (технічні науки)
• Петренко Оксана Валеріївна (1977–) (соціальні комунікації)
• Петренко Олена Володимирівна (медичні науки)
• Петренко Олена Володимирівна (державне управління)
• Натрус Лариса Валентинівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"