Мета дослідження - з'ясувати частоту розвитку гіперферитинемії у сполученні з гіперурикемією в пацієнтів на подагру, оцінити їх патогенетичну значущість та окреслити роль при розвитку суглобового синдрому, виділити інформативні прогностичні критерії. Обстежено 72 пацієнти з подагрою. До 1-ї (основної) групи увійшли 37 пацієнтів на подагру з гіперурикемією, поєднаною з гіперферитинемією, середній вік (SD) яких становив 55,9 (10,7) року. До 2-ї групи (група порівняння) увійшли 35 пацієнтів, що страждають на подагру з гіперурикемією та нормальним рівнем феритину (середній вік - 52,8 (4,8) року). До 3-ї (контрольної) групи увійшло 20 практично здорових осіб (середній вік 52,0 (2,9) року). Середній показник рівня сечової кислоти крові достовірно відрізнявся (р = 0,0254) в основній групі та групі порівняння і становив 464,5 (122,5) мкмоль/л та 403,8 (403,8; 403,8) відповідно. Значення феритину в основній групі достовірно вище 410,2 (356,2; 415,2), p << 0,01) нг/мл, ніж у групі порівняння (132,1 (20,5) нг/мл, як і значення сечової кислоти сечі та високочутливого С-реактивного протеїну (hs-СРП) (p = 0,0001) 8,2 (6,0; 8,2) і 5,8 (6,1) мг/л відповідно. Між рівнем сечової кислоти крові та феритину у пацієнтів I групи був виявлений прямий, середній, достовірний кореляційний зв'язок (r = 0,30; p << 0,05), крім того достовірний кореляційний зв'язок виявлено між рівнем сечової кислоти крові та тривалістю подагри (r = 0,41; p << 0,05), загальною кількістю уражених суглобів (r = 0,35; p = 0,03), ступенем тяжкості подагри (r = 0,36; p << 0,05), а також між рівнем феритину та кількістю спалахів подагри (r = 0,44; p << 0,05). Гіперферитинемія у сполученні з гіперурикемією виявляється в 51,0 % пацієнтів з подагрою, суттєво погіршуючи перебіг запального процесу. Пацієнтам з подагрою та високим рівнем феритину, на відміну від хворих з нормальним рівнем феритину, притаманні такі клініко-анамнестичні ознаки: більша кількість загострень подагри на рік, тривалість подагри та останнього спалаху подагри, тривалість та вираженість артриту при загостренні, загальна кількість уражених суглобів, інтенсивність больового синдрому при загостренні за шкалою VAS. У пацієнтів з подагрою тяжкість перебігу і форма подагричного артриту, які визначаються згідно з методами візуалізації (ерозії, периферичні та кісткові тофуси, ознака "подвійного контуру", ступінь звуження суглобових щілин та вираженість субхондрального склерозу), мають прогностичну значущість. Асоціація феритину з сечовою кислотою крові при подагрі не залежить від рівня hs-СРП.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кузьміна Ганна Петрівна (1952–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"