Мета дослідження - вивчення антагоністичної акивності лактобацил, виділених з різних джерел Південного регіону України. Методи. В експериментах використано 13 штамів бактерій роду Lactobacillus. Антагоністичну активність лактобацил визначали за допомогою лунково-дифузійного методу в товщі агару, використовуючи тест-культури про- і еукаріотних мікроорганізмів. Кислотоутворення штамів оцінювали за активною та титрованою кислотністю у разі культивування в молоці. Усі досліджені лактобактерії були активними антагоністами грамнегативних (Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enteritidis і Proteus vulgaris), а також грампозитивних (Staphylococcus aureus і Staphylococcus saprophyticus) бактерій. Лактобактерії виявляли меншу антагоністичну активність щодо Bacillus subtilis та Klebsiella pneumonia. Найбільш активними антагоністами були лактобактерії, виділені з м'яса (Lactobacillus sрp. M2 і M3). Активна і титрована кислотність лактобацил варіювала для різних штамів. Штам Lactobacillus sp. 175, виділений з фекалій дітей, характеризувався найвищою титрованою кислотністю. Використання статистичних методів (кластерний аналіз) надало змогу сформувати кластери з високою вірогідністю за рівнем антагоністичної активності досліджуваних лактобактерій. Фактори навколишнього середовища мають певний вплив на формування загальної активності штамів лактобактерій, але прояв кожної з окремих особливостей є досить специфічним і залежить від особливостей певного мікроорганізму. Висновки: під час дослідження низки властивостей, що визначають антагоністичну активність, було відібрано 5 штамів лактобактерій (Lactobacillus spp. О1, Б4, 175, М2 та М3). Вони можуть бути рекомендовані для подальших досліджень для створення пробіотичного препарату та функціональних продуктів харчування.

• Васильєва Наталія Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"