Мета дослідження - визначення потенційної противірусної активності похідних N-бензімідазол-сульфонаміду на моделі "фаг-бактерія". У роботі використано 5 похідних N-бензімідазол-сульфонаміду. З використання методу серійних розведень визначено їх антибактеріальні властивості щодо Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853. За допомогою миодифікованого методу Граціа визначено вплив похідних на літичну активність комерційних фагів, специфічних щодо бактерій тест-штамів. У досліджених сполук виявлено здатність до пригнічення росту Staphylococcus aureus АТСС 25923 на 41 - 45 % та Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853 - до 35 % у середовищі Luria-Bertani. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-бензенсульфонамід та N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-бромо-бензенсульфонамід знижували літичну активність як стафілококового, так і псевдомонадного фагів. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-нітро-бензенсульфонамід викликав збільшення кількості негативних колоній стафілококового та псевдомонадного фагів на 28,4 та 35,5 % відповідно. Висновок: N-(1H-бензімідазол-2-іл)-бензенсульфонамід та N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-бромо-бензенсульфонамід володіють потенційною противірусною активністю щодо ДНК-вірусів. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-нітро-бензенсульфонамід посилює продукцію фагових часток.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Зінченко Оксана Юріївна (біологічні науки)
• Філіпова Тетяна Олегівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"