Бакчарська мезозападина, що подібна за геологічною будовою до промислово нафтогазоносних Нюрольскої та Усть-Тимскої мегазападин південного сходу Західного Сибіру, є перспективним об'єктом для проведення прогнознопошукових досліджень на нижньоюрські й доюрські резервуари важкодобувної нафти. Мета дослідження - виявити і закартувати катагенетичні осередки генерації нафти в материнській нижньоюрській тогурській світі, оцінити щільність генерації, спрогнозувати нафтогазоносність нижньоюрських і доюрських відкладів. Виконано палеотемпературное моделювання в розрізах 30 глибоких свердловин. Моделювання засновано на розв'язку рівняння теплопровідності горизонтально-шаруватого твердого тіла з рухомою верхньою межею із застосуванням оригінальної комп'ютерної технології "TeploDialog". Для Бакчарської мезозападини і структур її обрамлення побудовано схематичну карту густини глибинного теплового потоку і закартовано катагенетичні осередки генерації тогурської нафти. Поява цих осередків співвідноситься з альбом-сеноманом, максимальними палеотемператури були 24 млн років тому, коли осередки охоплювали практично весь район поширення тогурської світи. Осередки генерації тогурської нафти "працюють" протягом близько 92 млн років аж досі. Експрес-оцінюванням щільності генерації нафти виділено перспективні землі для пошуків покладів у нижньоюрських і доюрських розрізах - локальній ділянці на Парабельському мегавиступі та широка смуга, що охоплює центральні й північно-західні землі Бакчарської мезозападини.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кузьменков Сергій Георгійович (1952–) (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"