Хронічний гастрит значною мірою пов'язаний із клінічними проявами у вигляді диспепсії, проте часто навіть у тяжкій формі перебігає безсимптомно, що і зумовлює труднощі його своєчасної діагностики. Взаємозв'язок клінічних проявів функціональної диспепсії та гастриту досі є суперечливим у зв'язку з невизначеністю форми коморбідності. Мета дослідження - вивчити клінічні прояви у хворих із передраковими станами шлунка за симптомокомплексами гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) і функціональної диспепсії - синдрому епігастрального болю (СЕБ) та постпрандіального дистрессиндрому (ПДС). Обстежено 79 хворих, яких за результатами морфологічного дослідження було розподілено на групи: 1 група (n = 13) - атрофічні зміни слизової шлунка; 2 група (n = 20) - кишкова метаплазія (КМ) лише в антральному відділі шлунка; 3 група (n = 33) - дифузна КМ; 4 група (n = 13) - хворі із дисплазією. Під час вивчення клінічної картини аналізували базові характеристики наявності, частоти та ступеня вираженості основних скарг хворих. Ступінь вираженості симптомів визначали за 5-бальною шкалою Лайкерта. Усі симптоми хворих було згруповано у симптомокомплекси, характерндля ГЕР та для функціональної диспепсії, з визначенням ПДС та СЕБ згідно з Римськими критеріями. Прояви функціональної диспепсії в усіх випадках поєднувалися із клінічною симптоматикою ГЕР. За інтенсивністю симптомів у всіх обстежених домінували симптоми функціональної диспепсії з перевагою ПДС. Для пацієнтів із мультифокальною КМ характерною була максимальна симптоматика ГЕР, що втричі більше, ніж у пацієнтів з атрофією (p << 0,05). Також за мультифокальної КМ спостерігалася максимальна частота симптомів як ПДС (71,4 %), так і СЕБ (63,6 %). У разі дисплазії слизової оболонки провідне значення мали прояви ПДС - максимальна кількість наявних симптомів у 63,6 %, при тому що частота СЕБ значно менша у порівнянні із пацієнтами інших груп (45,4 %). Для пацієнтів із дисплазією характерна максимальна інтенсивність скарги на гіркоту у роті у порівнянні із пацієнтами із КМ в антральному відділі шлунка (p << 0,01) та максимальна вираженість нудоти, що вірогідно більше у порівнянні із пацієнтами із КМ в антральному відділі шлунка (p << 0,01) та із мультифокальною КМ (p << 0,01). У пацієнтів із диспластичними змінами виражена інтенсивність негативного впливу симптомів на виконання роботи вдень, що була вірогідно вищою у порівнянні із хворими із атрофією (p << 0,05) та мультифокальною КМ (p << 0,01). Висновки: клінічна симптоматика у хворих із передраковими станами та змінами слизової шлунка характеризується багатоформністю клінічних проявів функціональної диспепсії та не виключає проявів ГЕР, що ставить під сумнів оцінку стану хворого без проведення езофагогастродуоденоскопії та гістологічного дослідження для належної верифікації діагнозу. Уваги потребують хворі із клінікою ГЕР, яка не виключає атрофічних та перебудовних змін слизової оболонки шлунка.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кушніренко Інеса Василівна (медичні науки)
• Мосійчук Лідія Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"