Аналіз сучасних поселень карасів у водних системах Східної України виявив переважання в регіоні дигенетичного китайського карася, Carassius auratus, чисельність якого становила 78,7 % загальної кількості обстежених представників роду. Другу групу становить гіногенетічний срібний карась, C. gibelio (14,3 %), представлений біотипами клону і рекомбінантними індивідуумами. Звичайний карась, C. carassius (3,6 %), виявився рідкісним, і його чисельність не перевищувала кількості спійманих гібридів C. auratus х C. carassius (3,4 %). Ретроспективний аналіз літературних даних і музейних колекцій надав змогу описати зміни видового складу роду, що відбулися за останні 150 років. За цей період карась, C. carassius, який був єдиним і найпоширенішим представником роду Carassius Jarocki, 1822 в регіоні, став майже вимерлим видом. Тим часом представники групи видів срібних карасів C. auratus + C. gibelio, що з'явилися в регіоні в кінці 1960-х рр., швидко збільшили свою чисельність і стали найчисленнішою рибою Східної України. Виявлена тенденція не є унікальною для досліджуваного регіону; в цілому це відображає європейську тенденцію для карасів. Причини цього - зарегулювання річок і руйнування заплавних екосистем. Вторинними факторами елімінації C. carassius є конкурентні відносини особин, що представляють ці види, і легка гібридизація, за яких численніший вид, C. auratus, поглинає рідкісний C. carassius.

• Межжерін Сергій Віталійович (1958–) (біологічні науки)
• Кокодій Сергій Валентинович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"