Ветеринарна анестезіологія досить молода наука, нині триває пошук оптимальних схем і препаратів для використання під час оперативних втручань у дрібних домашніх тварин. Найчастіше використовують два види наркозу - інгаляційний і внутрішньовенний. Але через високу вартість апарату для підтримки інгаляційного наркозу частіше використовують внутрішньовенний. Дослідження проводили на базі ветеринарної клініки "На Робочій" у м. Дніпрі. Мета дослідження - визначення седативного й аналгетичного ефектів порівняно з попередніми поколіннями цих препаратів. При виконанні досліджень було сформовано дві групи собак по п'ять тварин у кожній, в першій (дослідній) групі використовували схему анестезії із застосуванням Дексмедетомідину + Пропофол + Бутарфанол, у другій групі (контрольній) використовували схему із застосуванням Седазину + Пропофол + Бутарфанол. Виявлено, що в дослідній групі стан анестезії починався швидше на 41,7 %. Тривалість анестезії в дослідній групі була довшою на 33,3 %, що давало змогу проводити більш тривалі оперативні втручання. При дослідженні впливу на системи організму виявилося, що артеріальний тиск у дослідній групі після введення препарату тимчасово знижувався, але швидко піднімався до фізіологічних норм, коли в контрольній групі його зниження було неконтрольоване і потребувало корекції. Щодо вивчення аналгетичного ефекту, досліджувалися ЧСС, А/Т (середній), скорочення м'язів черевної стінки в чотири періоди оперативного втручання (перед початком операції, під час розсікання білої лінії, під час найбільших травматичних втручаннях, стан відновлення після анестезії). Виявилося, що в дослідній групі показники ЧСС (під час усіх стадій дослідження) були в межах 100,8 уд./хв.), А/Т - 100,6 мм рт. ст.,а скорочення м'язів черевної стінки не були помітні, тоді як показники контрольної групи: ЧСС в різні періоди мав різні показники (в середньому 112,6 уд./хв), А/Т - 110,3 мм рт. ст, в той час скорочення м'язів черевної стінки були досить помітні. Щодо аналізу аналгетичних ефектів, можна говорити, що під час проведення більш травматичних маніпуляцій і у стані відновлення після анестезії різниця в показниках між дослідною і контрольною групами становила 24,1 і 9,4 %. Аналізуючи всі представлені дані, можна зробити висновок, що використання схеми Дексмедетомідин + Пропофол + Буторфанол є більш ефективним через більш швидше входження в аналгезію, більш тривалий період анестезії, кращі показники щодо знеболення тварини.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"