Решетник Л. Л. Особливості клінічного прояву генералізованих захворювань пародонта у хворих на нервову анорексію / Л. Л. Решетник // Буков. мед. вісн.. - 2020. - 24, № 1. - С. 121-127. - Бібліогр.: 7 назв. - укp.Генералізовані захворювання пародонта (ГЗП) - одні з поширених стоматологічних захворювань, які посідають значне місце в структурі хвороб людини, що досягає 60 - 90 %. Це певною мірою зумовлено як складністю розуміння етіопатогенетичних механізмів розвитку ГЗП, так і високою асоціацією їх із низкою захворювань внутрішніх органів і систем із спільними точками дотику взаємозумовленості та взаємовпливу, зокрема з нервовою анорексією (НА). Останнім часом частота НА суттєво збільшилась і становить серйозну державну, соціальну, психологічну і медичну проблему. За НА відбуваються наявні серйозні зміни з боку осі гіпоталамус - гіпофіз - амигдали, статевих та щитоподібної залоз, які спонукають зниження метаболізму тиреоїдного гормону, викликають гіпоестрогенію, гіпогонадизм, вторинний гіперпаратиреоз, гіперкортицизм, що потенціюють розвиток та особливості прояву ГЗП у хворих на НА. Мета роботи - встановити особливості конфігурації ГЗП і їх клінічних проявів у форматі базисних характеристик нервової анорексії. Використано клініко-рентгенологічні, імунологічні, аналітичні та статистичні методи. Об'єктом були 75 пацієнтів із ГЗП, за НА, віком 18 - 36 років (середній вік <$E26~symbol С~3,8>), які склали основну групу (О), та 60 хворих на ГЗП без ознак анорексії аналогічного віку - група порівняння (П). Для детального аналізу особливостей клінічного прояву ГЗП у хворих на НА всіх пацієнтів основної (О) і порівняльної (П) груп було розподілено на декілька підгруп. О1 підгрупа - пацієнти з різними формами гінгівіту. О2 підгрупа представлена пацієнтами з генералізованим пародонтитом (ГП) у разі НА як базової патології. Порівняльна (П) група включала в себе 2 підгрупи (П1), (П2) з різними формами гінгівіту та ГП відповідно. Діагностовано високу частоту ГЗП, досягаючи 100 %, включаючи як самостійні захворювання м'яких тканин пародонта, так і всіх складових пародонтального комплексу, що притаманна всім віковим групам і змінювалася з віком пацієнтів, тривалістю НА та її стадій. Серед самостійних форм гінгівіту найбільш поширеним був хронічний катаральний маргінальний гінгівіт (<$E86,7~symbol С~8,8> %), з окремими випадками загострення на тлі переважної відсутності скарг з поодинокими проявами агравації, складністю психологічного союзу. ГП переважно I - II ступеня, хронічного перебігу превалював над іншими формами ГЗП (<$E80~symbol С~4,6> %). Рентгенологічно у всіх хворих незалежно від ступеня тяжкості ГП притаманно розширення періодонтальної щілини і остеопороз кісткової складової пародонтального комплексу, горизонтальний тип резорбції. Не простежувались переваги і пріоритети різних сегментів ураження пародонтального комплексу у хворих на НА. Для всіх пацієнтів із ГП фіналізований високий ступінь тканинної сенсибілізації до кісткового антигену, що характеризує суттєві зміни в кістковій складовій пародонтального комплексу за НА. Висновок: встановлено прямий взаємозв'язок та взаємозумовленість генералізованих захворювань пародонта у форматі базисних характеристик нервової анорексії. Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.9 + Р64-329
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|