Визначено, що найбільш доцільним та економічно вигідним методом дефектоскопії фанери є ударний метод. Для досліджень використано зразки фанери з дефектом і без нього. Серед акустичних способів найбільш точним вважають ультразвук, але для його реалізації поверхню фанери треба обробляти спеціальною речовиною, що робить метод неприйнятним для фанерної сировини. Але з огляду на точність методу проведено кореляційний аналіз з ударним методом. За вихідні параметри ударного методу обрано кількість пульсацій, частоту коливань і коефіцієнт гармонійних спотворень сигналу ударного датчика. Встановлено, що ультразвукові дослідження дають майже однакові результати з попередніми дослідами, особливо з коефіцієнтом гармонійних спотворень (Kг = 0,84). Це надає можливість стверджувати, що обрані параметри надають можливість надійно виявити дефект у фанері. Запропоновано рішення щодо автоматизації процесу дефектоскопії. Розроблено пристрій контролю якості та автоматизованого селективного сортування фанери, а також багатоканальну автоматизовану систему контролю якості фанери для встановлення на виробничій лінії. Запропоновані системи надають можливість здійснювати автоматизовану дефектоскопію фанери, як у вигляді готової продукції, так і на етапі виробництва. Інформація про якість фанери може бути передана як робітникам складу, так і транспортному роботу, а також на виробничу лінію з метою проведення аналізу та виявлення причин виникнення дефекту та корекції параметрів технологічного процесу. Автоматизація процесу дефектоскопії надасть можливість підвищити його швидкість і точність. Запропоновано зручний у використанні відносний критерій якості фанери, який надає можливість виключати похибки виміру через нестабільність амплітуд коливань фанери у випадку удару датчика. Це надає змогу суттєво підвищити точність виявлення внутрішніх дефектів за неруйнівному контролю якості.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Василенко Микола Прокопович (1866–1935) (історичні науки)
• Василенко Марина Євгенівна (педагогічні науки)
• Василенко Максим Юрійович (1995–) (фізико-математичні науки)
• Шевченко Катерина Миколаївна (медичні науки)
• Цапко Юрій Леонідович (1948–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"