Незважаючи на те, що пшениця ніколи не належала до олійних культур, олію з пшеничних зародків та висівок вважають цінною, оскільки вона містить важливі біоактивні сполуки. Більшість досліджень цій галузі проводять на традиційних комерційних сортах пшениці. Водночас інтерес селекціонерів, виробників і споживачів повертається до давніх і малопоширених видів пшениці. Мета роботи - оцінити тетраплоїдні види пшениці (Triticum. dicoccoides var. pseudojordanicum, Triticum dicoccum, Triticum timofeevii, Triticum persicum var rubiginosum, Triticum durum var. falcatamelanopus, Triticum polonicum var. pseudocompactum і Triticum aethiopicum var. densimenelikii) за показниками жирнокислотного складу. Для оцінювання використовували зерно врожаю 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 рр. Метилові ефіри жирних кислот готували за модифікованим методом Пейскера. Жирнокислотний склад аналізували за допомогою методу газової хроматографії. У зерні видів тетраплоїдної пшениці було знайдено 6 основних жирних кислот, і найвищим був рівень лінолевої кислоти. Співвідношення ненасичених кислот до насичених у зерні дикорослої полби T. dicoccoides var. pseudojordanicum було дещо нижчим, ніж у зерні сортів культурної полби. T. timofeevii, сорти полби Голіковська і Романівська, а також сорт твердої пшениці Спадщина мали найкращі співвідношення ненасичені/насичені жирні кислоти. Не одержано доказів погіршення якості зерна за показником рівнів ненасичених жирних кислот. Не було виявлено закономірності у варіабельності вмісту жирних кислот у зерні досліджених видів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Голік Оксана Василівна (1983–) (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"