Патологічне гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ) є фактором ризику акушерських та перинатальних ускладнень. Висока метаболічна активність жирової тканини та плаценти під час вагітності проявляється посиленою продукцією адипокінів, які беруть участь у регуляції рівня глюкози та чутливості тканин до інсуліну. Мета роботи - встановлення ролі резистину в генезі метаболічних розладів за патологічного гестаційного приросту у вазі. Обстежено 163 вагітні жінки: 97 (59,5 %) з нормальною, 18 (11,0 %) і з недостатньою та 48 (29,4 %) і з надлишковою прегравідарною вагою та ожирінням. ГЗМТ діагностовано у 56 (34,4 %), недостатнє у 33 (20,2 %), а надлишкове у 74 (45,4 %) пацієнток. У кожному триместрі вагітності проводили антропометрію, діагностували надбавку у вазі, відсоток жирової маси тіла, концентрацію резистину, глюкози, інсуліну, HOMO-IR. Виявлено кореляцію між підвищеним рівнем резистину в другому триместрі вагітності, подальшою надбавкою у вазі (r = 0,27, p = 0,0006), відсотком ЖМТ (r = 0,93, p = 0,000) та посиленням резистентності тканин до інсуліну (r = 0,89, p = 0,000) в третьому триместрі, що особливо виражено за надлишкового ГЗМТ. Діагностування предикторів інсулінорезистентності, асоційованих із жировою тканиною, зокрема адипокіну резистину, в другому триместрі вагітності може слугувати прогнозом щодо тяжкості перебігу метаболічних зрушень під час вагітності та ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"