Зібрано та проаналізовано сучасні дані іноземних і вітчизняних авторів, що стосуються новітніх розробок у сфері клітинних технологій, які мають перспективи в відновному лікуванні неврологічних хворих. Для заміщення пошкодженої мозкової тканини вкрай перспективними є технології по спрямованому диференціюванню стовбурових клітин у нейрональному та гліальному напрямках. На сьогодні обгрунтованими є сподівання, що в найближчому майбутньому це надасть змогу проводити трансплантацію клітин для активації процесів нейропластичності у відновному періоді. Наведено дані власних досліджень, у яких вивчалися зміни структурно-функціональних характеристик мозкової тканини щурів за умов експериментальної гострої фокальної церебральної ішемії (ГФЦІ) в динаміці лікування кріоконсервованою сироваткою кордової крові (КСКК) людини для оцінки її мембранопротекторних, імуномодулюючих і проангіогенних властивостей. Дослідження було проведено на 60 безпородних білих щурах-самцях лінії Wіstar масою <$E200~symbol С~20> г. Усіх тварин було розподілено на 3 групи: 1-ша (контроль) - інтактні щури без травматизації та лікування; 2-га - тварини після моделювання ГФЦІ без лікування; 3-тя - щури після моделювання ГФЦІ, яким вводили КСКК. Результати дослідження продемонстрували стимулювальний вплив компонентів КСКК на відновлення ультраструктури пошкоджених капілярів, збільшення їх щільності, а також утворення нових капілярів. Було встановлено, що середня площа периваскулярних просторів, яка с показником вазогенного набряку в щурів групи 2 в 45 разів перевищувала таку в групі 1, в той час як у щурів групи 3, що одержували КСКК, даний показник був перевищений у 37 разів. Середня площа перицелюлярних просторів, що вказує на ступінь цитотоксичного набряку, у тварин групи 2 на 7-му добу після ГФЦІ майже у 23 рази перевищувала результати групи 1. Даний показник у щурів групи 3 був збільшений у 20 разів у порівнянні з групою 2. На 7-му добу експерименту у тварин групи 2 площа поверхні ендотеліоцитів була достовірно більшою ніж у щурів груп 1 і 3 на 54,1 та 31,6 % відповідно. Нейротрофічна терапія є вкрай перспективним напрямком відновної медицини, що потребує подальшого вивчення в області використання ростових факторів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Личко Володимир Станіславович (медичні науки)
• Личко Валерія Сергіївна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"