Наведено результати аналізу заходів із підтримки фінансового та реального секторів, запроваджених провідними центральними банками та урядами у відповідь на глобальні біфуркаційні тенденції, викликані сучасною призупинкою світової економіки через введення карантинних програм. Показано диспропорції розподілу стабілізаційних фінансових ресурсів і підкреслено, що вони є проявом істотної взаємозалежності фінансових інститутів і держави за умов їхніх триваючих функціональних та інституційних трансформацій у результаті фінансіалізаційних тенденцій. Функціональні трансформації фінансових інститутів трактуються як падіння ефективності їхньої розподільної функції, у результаті чого фінансові ресурси, оминаючи реальний сектор економіки, концентруються на фінансових ринках. Інституційні трансформації держави проявилися у тому, що, поряд із її традиційними класичними функціями регулювання, актуалізувався модус держави як економічного агента, який захищає свої власні інтереси та інтереси своїх контрагентів. Зроблено висновки щодо існування вкорінених фінансово-інституційних дисбалансів, що розвиваються в замкненому просторі державно-фінансової циркуляції ліквідності. Показано протиріччя політики кількісного пом'якшення за умов низьких і від'ємних відсоткових ставок, що полягає у зростанні фінансіалізаційних тенденцій. Зроблено висновок щодо необхідності адресного та контрольованого вливання ліквідності за умов нестабільності. Обгрунтовано розширене таргетування стабільності грошової одиниці як найбільш адекватну умовам глобальної нестабільності монетарну політику.

• Гриценко Андрій Андрійович (1948–) (економічні науки)
• Яременко Ольга Павлівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"