Проаналізовано сучасні методи очищення вуглеводневої сировини (нафта, газ) від сірковмісних сполук (H2S, RSН, RSSR, нафтенові кислоти, NaHS, Na2S), які грунтуються на їх лужній екстракції з подальшим окисненням киснем повітря на гомогенних або гетерогенних каталізаторах. Не дивлячись на перспективність процесу каталітичного окиснення сірковмісних сполук в технічних розчинах, він має суттєві недоліки, пов'язані, перш за все, з активністю каталізатора та можливістю утворення великої кількості проміжних продуктів окиснення. Інші відомі методи вилучення сірковмісних сполук з технічних розчинів грунтуються на хімічній взаємодії сульфідно-лужних розчинів з водними розчинами солей металів III - V аналітичних груп або їх взаємодії з елементною сіркою з утворенням відповідних полісульфідів натрію. В низці робіт досліджено сорбційне вилучення сірковмісних сполук з технічних водних розчинів або товарних вуглеводнів/дизельних палив з використанням різних модифікацій активованого вугілля, природних сорбентів, полімерних органопоглиначів або сумішевих сорбентів. Однак, не дивлячись на велику різноманітність досліджених сорбційних матеріалів, проблема очищення промислових стоків від сірковмісних сполук остаточно не вирішена і, в свою чергу, залежить як від хімічної структури поверхні сорбента, так і від об'єктів очищення, рН середовища та низки інших факторів. Розроблено альтернативний метод очищення водних сульфідно-лужних розчинів/стоків від сульфід- і гідросульфід-іонів шляхом їх адсорбції на попередньо регенерованих сумішевих сорбентах, що складались з активованого вугілля (АВ) марки Деколар А та кізельгуру (К) марок Бекогур 200 та Бекогур 3500 в масовому співвідношенні 4:6. Встановлено, що ступінь очищення досліджених розчинів, який сильно залежить від вихідних концентрацій сульфід- та гідросульфід-іонів, становить 95,7 - 96,6 % і вказує на високу ефективність та можливість використання таких технологій на промислових виробництвах. Дослідження поверхні сумішевих сорбентів (АВ+К) після очищення водних розчинів проводили з використанням рентгенофазового аналізу. Отримані дані підтверджують аморфний склад активованого вугілля та наявність у лівій частині дифрактограми основного кристобаліта SiO2, 4,02, а також цілнизки піків різних модифікацій Na2S.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Худоярова Ольга Степанівна (хімічні науки)
• Гордієнко Олена Анатоліївна (педагогічні науки)
• Гордієнко Ольга Анатоліївна (технічні науки)
• Гордієнко Олександр Анатолійович (філософські науки)
• Тітов Тарас Сергійович (національна безпека)
• Ранський Анатолій Петрович (хімічні науки)
• Крикливий Ростислав Дмитрович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"