Мета роботи - розроблення методу оптимального налаштування ПІ-регуляторів, яка надає змогу врахувати вимоги щодо обмежень у процесі регулювання та забезпечити мінімізацію небажаних показників якості автоматичного регулювання. Для розроблення методу у загальному вигляді записано задачу оптимального налаштування ПІ-регулятора. Проаналізовано елементи, які вона містить. Це надало змогу замінити їх на вимогу мінімізації окремих критеріїв. Розроблено узагальнений критерій, який містить окремі критерії. Крім того, узагальнений критерій містить вагові коефіцієнти, які значно відрізняються між собою за величиною. Це надало змогу створити бажану топологію узагальненого (комплексного) критерію. На основі поставленої задачі оптимального налаштування ПІ-регулятора з обмеженнями розроблено метод, який забезпечує стійкість автоматичного регулювання, а також виконання обмежень та надає змогу мінімізувати комплексний критерій оптимізації. Реалізація методу пов'язана з MISO-функцією, яка мінімізується у процесі розрахунків і базується на математичній моделі об'єкта регулювання. Метод не накладає жорстких вимог на математичні властивості задачі (наприклад, на неперервність оптимізаційних критеріїв). Вперше розроблено метод оптимального налаштування ПІ-регуляторів із врахуванням обмежень, який можна використати для об'єктів регулювання довільного порядку. Крім того, метод надає змогу мінімізувати декілька оптимізаційних критеріїв за умови, що важливість кожного з них можна оцінити деяким числовим показником. Розроблений метод надає змогу врахувати умови стійкості під час регулювання. Крім того, він може бути узагальнений для ПІД-регуляторів та автоматичних регуляторів довільної структури (зокрема нелінійних). Встановлено значне зменшення показника середньоінтегральної похибки для випадків застосування розробленого методу у порівнянні з іншими інженерними методами налаштування ПІ-регуляторів (порівняння проведено з тими методами, за якими отримують нульове перерегулювання протягом відпрацювання уставки). Наприклад, для об'єкта, який описується передаточною функцією G(s) = 1/(s + 1)<^>2, середньоінтегральна похибка зменшилась у 1,87 - 3,14 разу, для об'єкта, який має передаточну функцію G(s) = 1/(s + 1)<^>3, цей критерій зменшився у 1,32 - 2,10 разу. Метод можна застосовувати також для мінімізації інших небажаних показників інтегрального або позиційного типу.

• Ромасевич Юрій Олександрович (технічні науки)
• Ловейкін Вячеслав Сергійович (фізико-математичні науки)
• Ляшко Анастасії Петрівни (технічні науки)
• Ляшко Анастасія Петрівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"