Досліджено термінологію теоретичної інноватики та уточнено зміст поняття інноваційного процесу. Досліджено зміст поняття інноваційної діяльності та інноваційного процесу у законодавстві України та наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених; виявлено значні суперечності між ними та невідповідність сучасним реаліям. На підставі аналізування та виконаних досліджень запропоновано власне вузьке та розширене трактування інноваційного процесу на засадах пріоритетності складової взаємодії. Інноваційні процеси можна здійснювати за різними моделями, яких у сучасній теорії інноватики нараховують 7: лінійна (технологічного поштовху), лінійна (ринкового витягування), лінійна зі зворотними зв'язками взаємодії, інтегрована, мережева; модель відкритих інновацій; модель розширених інноваційних мереж. Досліджено еволюцію цих моделей, виділено ключові характеристики їх здійснення, переваги та недоліки реалізації. Зроблено висновок, що підходи до розуміння та вимог до інноваційного процесу змінюються залежно від динаміки факторів ринку, економічного оточення суб'єктів інновацій: змінюються завдання, цілі, коло учасників. Тому ефективність інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій, переважно інформаційною ефективністю процесу, показниками налагодження комунікацій через інноваційну мережу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лісовська Лідія Степанівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"