Оцінено значення аграрного виробництва в рамках світ-системної концепції, яка стає усе актуальнішою в світлі прискорення глобалізаційних процесів. Розвиток зовнішньоекономічних відносин і торгівлі позитивним чином впливає на ефективність аграрного виробництва, але для запобігання формування лише сировинного напряму необхідно шукати нові пріоритети. Мета статті - обгрунтування місця аграрного виробництва України в рамках світ-системної концепції. У межах досягнення мети виокремлено наступні завдання: дослідити особливості й сутність світ-системноїтеорії, країни центру (ядра); оцінити умови торгівлі українською агропродовольчою продукцією; визначити пріоритети розвитку зовнішньої торгівлі українською агропродовольчою продукцією. Індекс диверсифікації експорту сільськогосподарської продукції України впродовж аналізованого періоду погіршувався - частка зерна у його структурі в окремі роки доходила до 40 %. Це свідчить про його виключну сировинну спрямованість. На відміну від продовольчого чи кормового зерна, такі експортні товари як насіннєва продукція, саджанці дерев, племінна худоба високопродуктивних порід, молочні продукти, борошно й інші напівфабрикати та готові продукти харчування мають вищий рівень доданої вартості, а отже і кращі цінові позиції на зовнішньому ринку. При збільшенні частки таких товарів у структурі експорту агропродовольчої продукції умови торгівлі покращуються і навпаки. Переважання таких товарів у експорті країни свідчить пронаукоємне високотехнологічне агропродовольче виробництво, зорієнтованість на замкнутий цикл виробництва. Домінування в структурі експорту української сільськогосподарської продукції продовольчого та кормового зерна свідчить про розрив технологічних ланцюгів у національному агропромисловому комплексі, деградацію сортової та племінної справи, занепад тваринницьких галузей тощо. Висновки: в рамках світ-системної концепції, яка стає усе актуальнішою в світлі прискорення глобалізаційних процесів, за Україною свідомо закріплюється статус країни периферійної зони. Для уникнення цієї перспективи необхідно: змінити структуру експорту агропродовольчої продукції - зменшити частку зерна, насіння олійних культур (ріпаку) та збільшити частку продукції з відносно вищою доданою вартістю. Це насіннєва продукція, племінна високопродуктивна худоба, саджанці дерев та кущів, м'ясо первинної обробки, м'ясні й молочні продукти, готові продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої тощо. Що, передусім, потребує стабілізації та переходу до зростання поголів'я великої рогатої худоби, свиней, відновлення вітчизняної селекційно племінної справи, сучасного високотехнологічного наукоємного насінництва й т.д.; привести до європейських стандартів умови заготівлі молочної і м'ясної сировини; збільшити ємності внутрішнього ринку сільськогосподарської та продовольчої продукції. Що потребує стимулювання відповідного попиту.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лагодієнко Наталя Володимирівна (економічні науки)
• Лагодієнко Наталія Володимирівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"