Мета роботи - провести порівняльну оцінку ефективності C-реактивного протеїну та прокальцитоніну як лабораторних маркерів для стратифікації тяжкості стану хворих із гострим некротичним панкреатитом (ГНП). Проведено проспективне когортне дослідження із залученням 151 хворого із ГНП. Проведено клінічні, лабораторні, бактеріологічні дослідження. У плазмі крові визначали рівні C-реактивного протеїну і прокальцитоніну. Інфікування некротичних скупчень діагностували у 89 (58,9 %) пацієнтів: локальні гнійні ускладнення - у 27, сепсис - у 33, септичний шок - у 29. У 62 пацієнтів із стерильним панкреонекрозом концентрація C-реактивного протеїну зростала з (5,6 +- 0,89) до (206 +- 29) мг/л (p << 0,001). Розвиток гнійно-септичних ускладнень супроводжувався значним і вірогідним (p << 0,01) підвищенням концентрації прокальцитоніну: у хворих із сепсисом - до (5,05 +- 0,92) нг/ мл, у хворих із септичним шоком - до (7,25 +- 2,15) нг/мл. Висновки: одночасне вимірювання рівнів C-реактивного протеїну та прокальцитоніну у плазмі крові хворих із ГНП надає змогу визначити характер запального процесу та провести стратифікацію тяжкості захворювання у ранні терміни.

• Ротар Олександр Васильович (медичні науки)
• Хомяк Ігор Васильович (медичні науки)
• Ротар Василь Іванович (1939–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"