Розглянуто роль і значення фотожурналістики за сучасних умов, окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими стикаються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та оприлюднення візуального контенту. Мета роботи - проаналізувати морально-етичні цінності у роботі фотокореспондентів і фоторепортерів, знайти ефективну модель роботи людини з фотокамерою чи будь-яким іншим знімальним пристроєм залежно від вимог власників і редакторів засобів масової інформації. Наголошено на об'єктивності/суб'єктивності візуального контенту в сучасних мас-медіа. Розглянуто окремі аспекти роботи фотожурналістів-професіоналів і фотографів-аматорів, що стали свідками подій. Наголошено на естетичній складовій сучасної фотожурналістики та її відображенні у засобах масової інформації. Відзначено, що з удосконаленням технічних пристроїв і розвитком цифрових технологій достовірність та автентичність світлин стають суперечливим явищем. Зосереджено увагу на суперечливій діяльності фотожурналістів і фоторедакторів, яка полягає у порушенні ними професійних стандартів журналістики, професійних кодексів і морально-етичних норм. Наведено приклади таких порушень у сучасних засобах масової інформації. Наголошується на тому, що неприпустимо використовувати постановкові та відредаговані світлини, відображаючи дійсність без прив'язки до справжнього контексту. У висновках надано рекомендації щодо поліпшення стану сучасної фотожурналістики в Україні та перспектив майбутнього розвитку фотографії з урахуванням досвіду провідних видань світу. Робота фотожурналістів повинна базуватися на тих самих засадах, правилах і принципах, які характерні для всієї журналістики.

• Максимович Михайло Олександрович (1804–1873) (історичні науки)
• Білоус Марина Богданівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"