Зазначено, що за сучасних умов в системі жанрів зображальної журналістики характеристики та визначення окремих жанрів стають надто розмитими та нечіткими. Теоретики та практики фотожурналістики надають свої, іноді нічим не обгрунтовані, дефініції жанрам, тим самим ще більше дезорієнтовуючи тих, хто береться за освоєння теорії фотосправи. Акцентовано на тому, що в публікаціях про суть і призначення жанрів по-різному трактують навіть давно усталені жанри, зокрема й такі, як фоторепортаж. Цим терміном називають і сам жанр, і спосіб знімання, і окремий інформаційний знімок. Наведено огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення, системні характеристики та різновиди фоторепортажу як одного з головних інформаційних жанрів сучасної зображальної журналістики. Підкреслено його роль і значення за сучасних умов, наголошено на тому, що фоторепортаж має бути інформативним, достовірним і документальним. Окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими зіштовхуються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та публікації фоторепортажів. Зосереджено увагу на професійних аспектах підготовки якісного фоторепортажу. Для отримання якісних світлин в цьому жанрі зображальної журналістики їхній автор повинен мати життєвий досвід, знати закони фотознімання, принципи кадрування, особливості композиції, фізичні властивості світла тощо. Наведено приклади використання жанру фоторепортажу на шпальтах періодичних видань і сторінках електронних засобів масової інформації в українському медійному просторі. У висновках наведено основні вимоги щодо підготовки вправного фоторепортера для роботи в царині сучасної зображальної журналістики.

• Максимович Михайло Олександрович (1804–1873) (історичні науки)
• Білоус Марина Богданівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"