Жанр інтерв'ю сьогодні є одним із найдинамічніших і найпопулярніших як серед аудиторії, так і серед самих журналістів. Медійники застосовують його, коли потрібен коментар експерта або просто очевидця події, для ширшого розкриття досліджуваної теми. Журналістам подобається демонструвати свою майстерність під час інтерв'ю з відомими людьми, в якому розкривають, наприклад, їх життєвий шлях чи особисті подробиці. Також не треба забувати, що інтерв'ю є одним із найкращих методів збирання інформації, завдяки якому журналіст може наповнити свій матеріал коментарями експертів або очевидців події, які допоможуть сформувати повну картину досліджуваного. Жанр інтерв'ю цікавий не лише практикам, але й теоретикам. Відтак, щороку науковий арсенал поповнюється новими працями у цій галузі. Окрім технологічного процесу, який змушує журналістів не стояти на місці та розробляти нові стандарти інтерв'ю, ще однією рушійною силою для розвитку стають саме наукові дослідження, які аналізують вже відомі види подання інтерв'ю, виокремлюють особливості та створюють формулу успішності цього жанру. Важливість цього дослідження полягає у тому, що українські журналісти можуть ознайомитись із досвідом західних колег і порівняти його з вітчизняним продуктом. Вони мають змогу виокремити власні недоліки та переваги, а також окреслити можливі перспективні рішення у цьому жанрі. Орієнтуючись на наукові дослідження українських і закордонних науковців проаналізовано вміння ведучих Я. Соколової та Л. Кінга проводити інтерв'ю. Досліджено, як вони дотримуються стандартів ведення інтерв'ю або нехтують ними, їх вміння "вести героя" за своїм сценарієм. Виокремлено особливі риси цих ведучих як інтерв'юерів, а також проаналізовано відмінність між підходом до своєї справи Я. Соколової та Л. Кінга.

• Семен Наталія Федорівна (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"