Доба науково-технічної революції якісно змінила зміст та співвідношення процесів інтеграції та диференціації науки, сприяла розвитку міждисциплінарного дискурсу у сфері наукового пізнання, зокрема у визначенні форм та методології досліджень, притаманних сучасному етапу еволюції економічної науки. Проблематика. В синтетично-інтегративних тенденціях розвитку економічних досліджень відчутно позначилися активні імпульси наукової евристики, завдяки чому формуються перспективи й орієнтири для еволюції форм і методів пізнання. Одним із таких феноменів є формування парадигми нової економіки (від економіки інформаційної сфери до цифрової економіки) як особливого напряму теоретичних та прикладних пошуків. В останні роки в науковому середовищі активно йдуть процеси концептуалізації феномену неоекономіки та її структурних елементів. Мета роботи - узагальнення, структуризація та систематизація процесів розвитку явища креативізації традиційної економіки як інтегрального чинника (стимулятора) особливих форм (віртуалізації та типологізації) та методів (дигіталізації та фінансіалізації) у сфері пізнання соціально-економічних відносин. Матеріали й методи. Ретроспективний аналіз контексту та напрямів застосування інформаційного підходу в процесі інтеграції, метод внутрішньо- та трансдисциплінарного синтезу. Результати. Усвідомлення нової інформаційно-економічної реальності, її пізнання та оновлення засад системних досліджень сприятиме вирішенню принципових питань формування та реалізації ефективної економічної, науково-технічної та інноваційної політик. Креативна економіка та розвиток економіки інформаційної сфери розглядаються поза традиційними межами галузей культури та цифрових технологій. Запропоновано комплексне бачення наслідків їх взаємного перетину, обміну рішеннями та інструментами в різних сферах суспільної практики, що розвиває категоріально-понятійний апарат та методологічні засади проведення наукових досліджень соціально-економічних відносин у сучасному суспільстві. Висновки: для стимулювання розвитку нової економіки необхідно ідентифікувати фактори, що сприятимуть еволюції форм і методів наукового пізнання, трансформації традиційних соціально-економічних відносин у продуктивні ресурси нової формації.

• Котляревський Ярослав Вікторович (1981–) (економічні науки)
• Мельниченко Анатолій Анатолійович (філософські науки)
• Іваницька Ольга Михайлівна (державне управління)
• Семенюк Едуард Павлович (1935–) (філософські науки)
• Князєв Святослав Ігорович (економічні науки)
• Мельников Олег Валентинович (технічні науки)
• Мельников Олег В'ячеславович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"