Акумуляторні відходи - це відходи, які можуть завдати шкоди навколишньому середовищу, і в Індонезії досі не налагоджена їх якісна переробка. Хоча відходи батарей містять вуглець, який може бути використаний як цільовий матеріал для осадження вуглецевих плівок із використанням плазмового розпилення. Мета дослідження - визначення ефекту та оптимального значення потужності генерації плазмового аргону для отримання максимального значення твердості сталі SKD11, що забезпечує вироблення потужності. В даному методі використовується плазма у вигляді аргону. Аргонова плазма генерується з використанням LGF 40 кГц. Тонку плівку вуглецю, що синтезується на сталі SKD11, випробувано для визначення величини твердості з використанням мікротвердості по Віккерсу. Виходячи з результатів експерименту, оптимальна потужність, отримана за 340 Вт із найвищим середнім значенням твердості, становить 316,7 HV. Базуючись на спостереженні SEM-EDX, можна описати, що порівняння атомарного вуглецю з вуглецевих стрижнів без обробки (1,5 %) і вуглецевих тонких плівок на SKD11 з оптимальною енергетичної обробкою (13,36 %) показує різні значення. Кількість атомарного вуглецю тонких плівок на SKD11 з енергетичної обробкою є вищою, ніж у атомарного вуглецю вуглецевих стрижнів без обробки, обумовлює більш високе значення твердості тонких плівок на сталі SKD11 після обробки плазмовим напиленням за оптимальними енергетичними параметрами, ніж у сталі SKD11 без обробки. Сталь SKD11, що має високе значення твердості, що використовується як штампи та різання, вимагає високих показників твердості.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"