При згорянні компонентів ракетного палива у детонаційному режимі тиск продуктів хімічних реакцій у камері ракетного двигуна суттєво збільшується. Ця перевага дозволяє відмовитися від турбонасосної системи постачання палива та здійснити перехід до більш простої та надійної витискної системи. Потужність об'ємного тепловиділення (МВт/літр) детонаційних двигунів на декілька порядків перевищує аналогічний показник авіаційних та ракетних двигунів, які працюють за циклом Брайтона. Висока швидкість вивільнення виділеної енергії в детонаційному режимі надає можливість значно знизити масу, габаритні розміри двигунної установки та підвищити її швидкодію. Завдяки зазначеним перевагам детонаційні камери доцільно застосовувати у складі ежекторних підсилювачів тяги, спільно з турбіною в генераторах електричної потужності космічних літальних апаратів, в гібридному виконанні спільно з турбовентиляторним або турбогвинтовим двигуном і т. ін. Розглянуто особливості детонаційних двигунів (ДД) різних конструктивних схем: однокамерного та багатокамерного імпульсних детонаційних двигунів (ІДД), пульсуючого ДД з ежекторним підсилювачем тяги, гібридного імпульсного ДД та інтегрованої детонаційно-турбінної установки з детонаційною камерою у формі спіралі й з багатокамерним детонаційним пристроєм. У багатокамерному ІДД реалізована можливість багатократного підвищення частоти пульсацій, а у ІДД з ежектором - значного підвищення величини тяги. Заміна у конструкції газотурбінних двигунів традиційних камер детонаційними дозволить за деякими оцінками забезпечити зниження питомої витрати палива від 8 до 10 %. У гібридній детонаційній двигунній установці поєднуються переваги, властиві детонаційному циклу, з позитивними якостями турбокомпресорного. Поєднання ІДД і турбіни дозволяє створити когенераційну установку, у якій турбіну використовують для виробництва електроенергії, а детонаційну камеру - для створення імпульсу тяги. Практична реалізація гібридного імпульсно-детонаційного газотурбінного двигуна та інтегрованої детонаційно-турбінної установки можлива за умов розв'язання двох ключових взаємопов'язаних проблем: послаблення детонаційної хвилі на вході до турбіни та забезпечення необхідного ресурсу роботи підшипників і вала під дією пульсуючого потоку продуктів детонації.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Савченко Ірина Степанівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"