Постановка проблеми: творчий перекладацький доробок І. Франка у розглядуваній царині кількісно не такий уже й великий, але він надає змогу проілюструвати низку наукових положень, має значний евристичний потенціал, велику теоретичну цінність, що вже надало підставу низці дослідників зробити важливі теоретичні висновки. Розглянуто переклади, образні аналогії, інші форми реалізації іншомовного дискурсу, над якими активно працював І. Франко. Увагу приділено чорногорцю Л. Йововичу, першопублікацію якого - образок "Гайдуки" (Журнал "Луча") - І. Франко переклав і доповнив літературознавчою довідкою про автора. У відомій статті "Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах" І. Франко, зокрема й на прикладі Л. Йововича, обгрунтував ідею близькості національної за формою творчості письменників різних народів до загальнолюдських почувань, а саме: такі митці будуть одночасно зрозумілі та цікаві не тільки своїм землякам, а й цілому цивілізованому світу, бо всі знайдуть у їхніх творах, попри незвичайність і національну неповторність їх форми, ті самі почуття, сумніви, страждання, симпатії й антипатії, які становлять суть освіченої людини свого часу. Важливе місце у дослідженнях І. Франка посідають питання інтертекстуальності, а також міжслов'янських літературно-наукових зв'язків. Суттєво різняться творчі стилі І. Франка як перекладача-поета і перекладача-прозаїка. На матеріалі сербської літератури між ними, як видається, існує антиномія (вельми вдалі переклади поетичних творів та не завжди такі переклади прози), однак у перекладах з інших літератур, про які тут йдеться, такого контрасту не спостерігається. З огляду на це, наступним кроком, тобто дослідженням на зазначену проблематику, міг би, цілком імовірно, стати аналіз Франкового перекладу "Гайдуків" і першотвору Л. Йововича.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"