Мета роботи - синтез і характеризація серії N-алкільних функціоналізованих бензтіазол стирилціанінових барвників як потенційних фотостабільних зондів для детекції нуклеїнових кислот (НК). Під час проведення дослідження було застосовано синтез, спектроскопію поглинання і флуоресценції, опромінення барвників видимим світлом, конфокальну мікроскопію. Барвники, що мають слабку флюоресценцію у вільному стані, підвищують інтенсивність емісію у разі зв'язування з ДНК до 83 разів; найбільше підвищення спостерігалось для барвників з позитивно зарядженими N-алкільними замісниками - Sbt1 и Sbt3. Барвники Sbt1 и Sbt3 виявились найменш фотостабільними у вільному стані, але додавання ДНК значно підвищило їх фотостабільність. Барвники з незарядженими та негативно зарядженими N-алкільними замісниками є більш фотостабільними у незв'язаному стані, і присутність ДНК значно не впливає на їх фотостабільність (зокрема завдяки слабкій взаємодії з ДНК барвників з негативно зарядженим замісником). За фарбування мезенхімальних ставбурових клітин, Sbt1 яскраво забарвлював цитоплазму та компоненти ядра (можливо, ядерця), так що імовірно він фарбує цитоплазматичну РНК та кластери РНК у ядрі. Висновки: варіація хімічної природи N-алкільних замісників є способом створення стирилціанінових барвників з різною фотостабільністю. Функціоналізовані стирилціанінові барвники є перспективними як легкі в застосуванні флуоресцентні зонди для детекції нуклеїнових кислот у розчині та візуалізації РНК-містких об'єктів у мікроскопії.

• Ярмолюк Сергій Миколайович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"