Поверхню природних глинистих мінералів монтморилоніту (шаруватий силікат) і палигорськіту (шарувато-стрічковий силікат) Черкаського родовища (Україна) модифікували катіонною поверхнево-активною речовиною гексадецилтриметиламоній бромідом (ГДТМА). Результати рентгенографічних досліджень та ІЧ-спектри підтверджують успішне модифікування поверхні монтморилонітових і палигорськітових глин після обробки ГДТМА. Виміри Z-потенціалу органоглин показали, що можлива навіть зміна знаку дзета-потенціалу частинок із негативного до позитивного в усьому кислотному діапазоні значень рН. У цьому випадку адсорбовані молекули ГДТМА можуть утворювати на поверхні частинок глин як моно-, так і подвійні шари. Досліджено сорбцію урану (VI) на органофілізованих глинах із мінералізованих підземних вод, склад яких за основними аніонними компонентами відповідав складу підземних мінералізованих вод біля сховища шламових відходів гідрометалургійної переробки уранових руд Східного гірничо-збагачувального комбінату (м. Жовті Води, Україна), загальний солевміст становив 5280 мг/дм<^>3, рН 7,2. Показано, що у забруднених мінералізованих підземних водах уран (VI) знаходиться переважно у вигляді аніонних форм, а саме карбонатних і сульфатних комплексів. Немодифіковані глини практично не сорбують негативно заряджені U(VI) комплекси, в той час як для зразків глинистих мінералів, що були модифіковані ГДТМА, характерні значні величини вилучення урану з мінералізованих вод. Показано, що експериментальні дані добре узгоджуються з рівнянням мономолекулярної адсорбції Ленгмюра. Встановлено, що величина сорбції урану (VI) модифікованими глинами зростає у разі збільшення в них вмісту ГДТМА. Максимальні величини сорбції спостерігаються для зразків із високим ступенем покриття поверхні та утворенням на ній переважно подвійних шарів ПАР (за співвідношенні ПАР:КОЄ 5), у цьому випадку ці значення є вищими для монтморилоніту і становлять близько 31 мг/г, в той час як для палигорськіту, що має значно меншу обмінну ємність, становлять близько 28 мг/г. Метод органофілізації глин є перспективним для використання в природоохоронних технологіях у процесі створення проникних реакційних бар'єрів у грунті для вилучення з підземних вод як позитивно, так і негативно заряджених комплексів урану.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ковальчук Ірина Андріївна (національна безпека)
• Ковальчук Іван Анатолійович (філософські науки)
• Ковальчук Ірина Андріївна (педагогічні науки)
• Ковальчук Ірина Анатоліївна (педагогічні науки)
• Лагута Анна Миколаївна (хімічні науки)
• Корнілович Борис Юрійович (1950–2021) (хімічні науки)
• Тобілко Вікторія Юріївна (національна безпека)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"