Карабанова Л. В. Нанокомпозити на основі багатокомпонентної полімерної матриці та нанонаповнювача денсилу: релаксаційні властивості та морфологія / Л. В. Карабанова, О. М. Бондарук, Є. П. Воронін // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2020. - 11, № 2. - С. 235-249. - Бібліогр.: 21 назв. - укp.Синтезовано нанокомпозити на основі поліуретану (ПУ), полі(2-гідроксиетилметакрилату) (ПГЕМА) та нанонаповнювача денсилу. Досліджено динамічні механічні властивості, морфологію методом сканувальної електронної мікроскопії та гідрофільність створених матеріалів. Виявлено залежність характеристик від складу полімерних матриць та вмісту нанонаповнювача. Показано, що введення нанонаповнювача в багатокомпонентну полімерну матрицю з невеликою кількістю другого компонента, яка характеризується малим значенням ступеня сегрегації полімерних компонентів, призводить до підвищення модуля пружності матеріалів. У цьому випадку спостерігається більш вільний сегментальний рух у ПГЕМА, що свідчить про концентрування наповнювача переважно в нанодоменах поліуретану. У разі введенні нанонаповнювача в матрицю зі значним ступенем мікрофазового поділу, підвищення модуля пружності спостерігається лише за суттєвих кількостей нанонаповнювача (10 - 15 %), який відіграє роль компатибілізатора. У ході дослідження морфології синтезованих систем показано, що вихідна матриця має фазово-розділену структуру. У разі введення 3 - 5 % денсилу спостерігається більш зглажена, інтегрована структура. У разі збільшенні кількості нанонаповнювача до 10 - 15 %, у структурі нанокомпозитів спостерігається формування агломератів наповнювача, у цьому випадку зі збільшенням частки наповнювача агломерати стають більш щільно упакованими. Гідрофільність створених матеріалів підвищується у разі введення як ПГЕМА, так і денсилу, у цьому випадку вона немонотонно змінюється з вмістом наповнювача. Концентраційна залежність водопоглинання залежить від розподілу наночастинок наповнювача в матрицях, його агрегації за вмісту 10 - 15 %, і формування поверхневих шарів матриць, які можуть складатись як з поліуретану, так і з обох полімерних складових матриць. Введення нанонаповнювача денсилу призводить до підвищення гідрофільності створених матеріалів, а відповідно, до підвищення їхньої біосумісності. Створені нанокомпозити можуть бути ефективними як матеріали біомедичного призначення. Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.23-382
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ
Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|