Мета роботи - встановлення взаємозв'язку структурних параметрів поверхні кальційфосфатосилікатних покриттів на сплавах титану з їх біоактивністю. Структуру матеріалу вивчено за допомогою петрографічного (мікроскоп Мі-2е) та рентгенофазового (ДРОН-3М) методів аналізу. Розчинність і біоактивність покриттів оцінено в дистильованій воді (ГОСТ Р 31576-2012) і розчинах: модельній рідині організму (МРО) (ISO 23317:2012) і 10 % розчині альбуміну. Вільну енергію поверхні визначено методом Оуенса - Вендета - Ребел - Каебле. Мікрорельєф поверхні покриттів оцінено за середнім арифметичним відхиленням профілю Ra (Surtronic 3+ profilometer). Структуру поверхневого шару досліджено рентгенофлуоресцентним (спектрометр-аналізатор "СПРУТ") і рентгеноспектральним (сканувальний електронний мікроскоп РЕМ Tesla 3 LMU та енергодисперсійний спектрометр Oxford X-max 80 mm) методами. Поведінку стовбурових клітин на поверхні покриттів оцінено методом флуоресцентної мікроскопії (Carl Zeiss Axio Observer Z1). Обрано критерії одержання біосумісних склокристалічних покриттів по титану та зварено вихідні модельні стекла. За шлікерною технологією нанесення в умовах короткотривалої низькотемпературної термічної обробки синтезовано склокристалічні покриття по титану. Встановлено, що модельні стекла, після термообробки, характеризуються перебігом об'ємної тонкодисперсної (кристали розміром менше 1 мкм) кристалізації фосфатів кальцію - ГАП і ФАП (E ~ 24 - 44 об. %). Підтверджено можливість мимовільної адсорбції протеїнів на поверхні покриттів завдяки забезпеченню параметрів покриття: ВЕП ~ 65 мДж/м<^>2, Ra ~ 3,5 мкм і наявності наскрізних пор діаметром 10 - 100 мкм. Досліджено зміни структури та складу поверхні покриттів після витримки в МРО впродовж 1 міс. Встановлено, що забезпечення для даних модельних стекол комплексу показників, а саме: розчинність в дистильованій воді (30 днів) - 0,89 мас. %; вихід іонів Ca<^>2+ - 0,26 мас. % і груп [PO4]3 - 0,162 мас. %, pH ~ 7,3, є достатнім для формування прекурсорів гідроксиапатиту на поверхні покриттів in vitro. Встановлено поступове зміщення (наростання) поверхневих шарів покриття (за рахунок розчинення покриття та осадження компонентів МРО) в межах до 6,7 мкм і формування апатитоподібного шару за 28 днів витримки. Зазначені структурні та хімічні перетворення поверхні склокристалічного покриття надають можливість сформувати міцний апатитоподібний шар протягом 35 днів за умов in vitro. Утворення даного шару створює умови для збільшення площі розпластування мезенхімальних стовбурових клітин на поверхні покриттів і надає можливість їх використання у процесі створення біоінженерних конструкцій зі стовбуровими клітинами (in vivo).

• Саввова Оксана Вікторівна (технічні науки)
• Фесенко Олексій Ігорович (технічні науки)
• Воронов Геннадій Костянтинович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"