Наведено результати експериментальних досліджень, що присвячені проблемі підвищення довговічності грунтообробних робочих органів шляхом управління зносостійкістю за рахунок обгрунтування форми і параметрів локального зміцнення леза. Аналіз існуючих методів підвищення довговічності грунтообробних знарядь показав, що форма і параметри локального зміцнення впливають на швидкість зношування та енерговитрати під час виконанні процесу. Стендовими дослідженнями на зношування дослідних зразків різальних елементів культиваторних лап з криволінійним профілем та локальним зміцненням по довжині леза, що проведено для максимального значення шляху тертя, яке під час випробувань складало S = 40 км, встановлено, що зі збільшенням кута розхилу та швидкості руху збільшується і швидкість зношування поверхні локально зміцненого леза лапи культиватора. Залежності впливу напрацювання на середні значення абсолютного зносу поверхні локально зміцненого леза лапи культиватора за швидкості руху V = 0,5; 1,5; 2,5 м/с мають лінійний характер, на що вказує високий коефіцієнт детермінації R<^>2 (0,9997; 0,9995 і 0,9996, відповідно). Статистична оцінка за критерієм Фішера <$EF~=~1,65~<<~F sub табл~(0,05;~12;~14)~=~2,53)> показує, що одержані залежності між собою корелюють і є адекватними. Збільшення кута розхилу <$Egamma> та швидкості руху V зумовлює і збільшення швидкості зношування поверхні локально зміцненого леза. Порівняння теоретичної і експериментальної залежностей швидкості зношування поверхні локально зміцненого леза <$Edel I sub v "/" del t> від кута розхилу <$Egamma> надає змогу зробити висновок про однаковий характер одержаних кривих. Статистична оцінка за критерієм Фішера <$EF~=~2,42~<<~F sub табл~(0,05;~12;~14)~=~2,53)> показав, що одержані залежності між собою корелюють і є адекватними. Найбільший вплив на величину тягового опору досліджуваних робочих органів має глибина обробітку грунту. Встановлено, що середні значення тягового опору розробленої лапи за швидкості руху V = 1,0 м/с та зміни глибини обробітку в межах h = 0,06 - 0,12 м у порівнянні із серійною лапою є меншим в 1,12 разу або на 16,1 %. Середні витрати на тертя експериментального робочого органу за глибини обробітку h = 0,12 м та зміні швидкості руху в V = 0,50 - 1,0 м/с зменшуються у порівнянні із серійним робочим органом в 1,1 разу або на 9,1 %. Проведені дослідження свідчать про те, що швидкістю зношування і тяговим опором можна управляти, змінюючи форму і параметри локального зміцнення леза культиваторних лап.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Козаченко Олександр Васильович (1970–) (юридичні науки)
• Козаченко Олексій Васильович (технічні науки)
• Козаченко Олена Володимирівна (психологічні науки)
• Козаченко Ольга Василівна (медичні науки)
• Шкрегаль Олександр Миколайович (1980–) (технічні науки)
• Каденко Володимир Сергійович (технічні науки)
• Блезнюк Олег Володимирович (технічні науки)
• Сорокін Сергій Петрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"