Оптичне просвітлення є технологією, що надає можливість шляхом управління оптичними властивостями біологічних середовищ і тканин у разі введення в них спеціальних хімічних розчинів, підвищувати діагностичні та терапевтичні показники функціонування різноманітної лазерної апаратури медико-біологічного призначення. Однією з важливих задач лазерних процедур у цьому випадку є контроль рівня оптичного просвітлення, що в багатьох практичних цілях здійснюється з використанням складного та вартісного обладнання. Мета роботи - аналіз особливостей використання методу фотометрії еліпсоїдальними рефлекторами для задач контролю ступеню оптичного просвітлення шкіри людини за умов неінвазивного експерименту. Модельний експеримент полягає у симуляції методом Монте-Карло поширення оптичного колімованого випромінювання в ядрі інформаційно-вимірювальної системи біомедичного фотометру, що поєднує багатошарову біологічну тканину та еліпсоїдальний рефлектор. Симуляцію здійснено для набору оптичних властивостей шарів шкіри людини, зокрема їх коефіцієнтів розсіяння і поглинання, фактора анізотропії розсіяння та показника заломлення, що диференційовано визначаються часом введення просвітлювального агента (поліетиленгліколю). Анатомічні товщини рогового шару, епідермісу, дерми, жирової та м'язової тканини умовно визначають ділянку тіла людини, світлорозсіяння шкірою якої досліджувалось. У результаті моделювання отримані фотометричні зображення у розсіяному назад світлі для ділянок долонь, грудей, живота, плеча, спини та стегна. На підставі зонного аналізу отримано залежності освітленості середнього та зовнішнього кілець фотометричних зображень залежно від часу оптичного просвітлення. Досліджено вплив часу оптичного просвітлення на характер світлорозсіяння шкірою людини різних ділянок тіла. Аналіз фотометричних зображень показав, що оптичне просвітлення з використанням поліетиленгліколю, яке призводить до зміни оптичних властивостей відповідних шарів, здійснює подібний влив на шкіру людини на різних ділянках тіла. У разі використання оптичного просвітлення з метою доставки лазерного випромінювання через шкіру людини необхідно врахувати локалізацію органу або захворювання для підбору відповідних параметрів випромінювання та режимів фізичного впливу. З огляду на розподіл освітленості середнього та зовнішнього кільця фотометричних зображень у перші 20 - 25 хв після введення поліетиленгліколю, раніше розпочинати процедуру доставки лазерного випромінювання є недоцільним. Цей час є аналогом "перехідного процесу", коли вплив просвітлювального агента є найменш стабільним і може призвести до небажаних діагностичних артефактів і похибок терапевтичного дозування.

• Безуглий Михайло Олександрович (1979–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"