Мета дослідження - оцінювання результатів планових відкритих хірургічних втручань (ПВХВ) у вагітних із первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ). У дослідження було включено 457 вагітних із ПСХЗВ, прооперованих у плановому порядку. Пацієнткам проведено ультразвукове дуплексне ангіосканування (УЗДАС) вен нижніх кінцівок, пахових каналів, клубових вен. Тяжкість клінічних проявів ПСХЗВ оцінено за шкалою VCSS. За допомогою циркадної візуально-аналогової шкали вивчено динаміку післяопераційного болю. Вплив ПВХВ на тонус матки та серцеву діяльність плода досліджено за допомогою кардіотокографії. Під час розроблення показань до ПВХВ ураховували дані УЗДАС вен, тяжкість клінічних і косметичних проявів ПСХЗВ, необхідність в активній профілактиці тромбофлебітичних, тромбоемболічних і геморагічних ускладнень, мінімізацію хірургічних пологів. Результати лікування вивчали у двох групах пацієнток. Пацієнткам першої групи проводили консервативну терапію, а другої - ПВХВ. Для опрацювання статистичних даних дослідження використано параметричні показники, які описували у вигляді середньої та стандартної помилки - М(SD), а їхню достовірність оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали достовірною за p << 0,05. Виконано 495 ПВХВ у термінах вагітності 28 - 38 тиж в умовах акушерського стаціонару (перинатальний центр) судинним хірургом зі штату центру, який ознайомлений з особливостями роботи з даним контингентом пацієнток. Оперативні втручання виконували під місцевим знеболюванням у 346 вагітних на одній кінцівці, у 111 - на двох в одну сесію. За результатами дослідження відзначено, що у першій групі у 33,7 % пацієнток отримано позитивний клінічний результат за рахунок зменшення больового синдрому, в той час як у 67,5 % пацієнток спостерігалося наростання та поширення варикозної трансформації у ділянці сафенних і/або несафенних вен із поширенням патологічного венозного рефлюксу у дистальному напрямку. У 78 % пацієнток виникла необхідність у призначенні профілактичних доз низькомолекулярних гепаринів як на період виношування вагітності, так і у післяпологовий період. Зі 126 вагітних із вираженим варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і промежини у 36 пологи проводили шляхом кесарева розтину. У 9 пацієнток виник гострий тромбофлебіт підшкірних вен нижніх кінцівок. Це потребувало у 5 вагітних ургентного оперативного втручання, коли запальний процес поширився до середини і вище по стегновому відрізку стовбура великої підшкірної вени. Вагітним другої групи з ПСХЗВ на базі акушерського стаціонару (перинатальний центр) виконували ПВХВ, в організацію якого покладено ідеологію програми FTS, суворо індивідуальні показання до втручання в оптимальні терміни вагітності, мультидициплінарне ведення пацієнток. Завдяки цьому у 93 % оперованих відзначено регрес клінічних проявів захворювання, що сприяло коректному та безпечному виношуванню вагітності за 100 % відсутності передчасних пологів, порушень у розвитку плода, перебігу вагітності, а також негативного впливу на акушерський і соматичний стан вагітної. Не відзначено геморагічних, тромбофлебетичних, тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтки у післяопераційний період не потребували медикаментозної підтримки - як у період виношування вагітності, під час пологів, так і у післяпологовий період. Показань до хірургічних пологів не було. У 2,4 % пацієнток даної групи виникли ускладнення з боку післяопераційних ран у формі сероми, які не впливали на перебіг вагітності і були ліквідовані до пологів. У післяопераційний період, за потреби, жінкам рекомендували використовувати еластичний трикотаж класу компресії 1 - 2. Установлено, що ПВХВ, виконане при ПСХЗВ в оптимальні терміни вагітності у спеціалізованому акушерському стаціонарі судинним хірургом за суворо індивідуальними показаннями, є безпечним як для плода, так і вагітної. Перспективним є подальше дослідження результатів ПВХВ у вагітних із ПСХЗВ для впровадження його в арсенал лікування даної патології.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Антонюк-Кисіль Володимир Миколайович (медичні науки)
• Дзюбановський Ігор Якович (медичні науки)
• Єнікеєва Вікторія Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"