Об'єктом вивчення є популярна польсько-українська пісня "Hej, sokoly!" ("Гей, соколи!"), яка існує у двох варіантах - польському та українському - і вважається однією з найулюбленіших у Польщі та Україні. Розглянуто природу пісні як соціокультурний дискурсивний процес, є складною взаємодією позамовних і мовних чинників і розглядається в історичній ретроспективі, а також з погляду кореляцій індивідуального та соціального. Використання методів соціокультурної інтерпретації та декодування смислів репрезентує об'єкт як багатовимірне явище, пов'язане з контекстами створення, комунікативними інтенціями автора, прагматичною зумовленістю сказаного. Використані у творі мовні засоби актуалізують складну конфігурацію смислів, насамперед любові до рідної землі, її славетного минулого та туги за втраченим. Омовлення смислових домінант відбувається на основі стереотипних образів, які сприяють надзвичайній проникливості почуттів і зростанню популярності. У центр концептуального простору твору входять лексеми на позначення людини, природи, матеріальної культури та хронотопу. Водночас все це обарвлюється драматизмом прощання з рідною землею, коханою дівчиною та сумним передчуттям невідворотності подій. Показано широку палітру комунікативної поведінки героя, у якій представлено різні комунікативні акти, що виражають такі прикметні риси українського козацтва, як щирість почуттів, відвага, любов до батьківщини. Аналіз підтверджує гіпотезу про те, що пісня "Hej, sokoly!" - це культурний феномен, своєрідний документ доби, який виконує пізнавально-просвітницьку функцію в різних ракурсах прояву - історичному, світоглядному, етичному, художньо-естетичному.

• Баландіна Надія Францівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"