Мета роботи - визначити вплив доопераційної корекції гідроксидом заліза (III) та еритропоетином у пацієнтів з аортальними вадами серця, ускладненими анемією хронічних захворювань, на анемію після операції протезування аортального клапана за кровозберігаючою технологією в умовах штучного кровообігу. Проведено дослідження у 83 пацієнтів, яким була виконана операція протезування аортального клапана в умовах штучного кровообігу без гемоконцентруючих колонок та селл-сейвера. Відповідно до рівня гемоглобіну, заліза та використаних технологій кровозбереження всі пацієнти були розподілені на три групи. У групу А включено 31 пацієнта, у якого початкова концентрація гемоглобіну, гематокриту та заліза була в нормі. Пацієнти прооперовані із застосуванням компонентів донорської крові. У групу В включили 37 пацієнтів, які були прооперовані без застосування компонентів донорської крові за технологіями кровозбереження без гемоконцентруючих колонок та селл-сейвера. У групі С було 15 пацієнтів, які мали початкову доопераційну анемію хронічних захворювань з низькими значеннями гемоглобіну, гематокриту та заліза. За тиждень до операції їм була проведена доопераційна корекція анемії гідроксидом заліза (III) та еритропоетином. Наведено порівняльну характеристику застосування під час операції протезування аортального клапана донорської крові у групі А, доопераційної комбінованої корекції анемії хронічних захворювань у групі С та кровозберігаючих технологій у групах В та С. Досліджено вплив на рівень післяопераційної анемії застосування під час протезування аортального клапана компонентів донорської крові, доопераційної комбінованої корекції анемії хронічних захворювань з кровозберігаючою технологією в умовах штучного кровообігу без застосування гемоконцентруючих колонок та селл-сейвера. Висновки: у 18 % пацієнтів з аортальними вадами серця спостерігається анемія хронічних захворювань, зумовлена хронічними, переважно ревматичними запальними процесами з помірною анемією, гіпоферитинемією. Корекція анемії хронічних захворювань гідроксидом заліза (III) та стимуляція гемопоезу еритропоетином в доопераційному періоді підвищували рівень сироваткового заліза у 6,2 разу (p << 0,05), коефіцієнт насиченості трансферину залізом на 41,9 % (p << 0,05), рівень феритину у 5,5 разу (p << 0,05). Для стабілізації рівнів гемоглобіну та гематокриту під час операції протезування аортального клапана у пацієнтів групи А використовували компоненти донорської крові - (568,0 +- 93,0) мл еритроцитарної маси та (596,0 +- 48,0) мл свіжозамороженої плазми, що становило 25 % об'єму циркулюючої крові. У пацієнтів групи В після виконання протезування аортального клапана за кровозберігаючою технологією зменшилися рівень гемоглобіну на 17,4 %, сироваткового заліза на 15,2 % та кількість тромбоцитів на 24,0 %. Доопераційна корекція анемії гідроксидом заліза (III) та стимуляція гемопоезу еритропоетином у пацієнтів групи С, яким виконували протезування аортального клапана за безкровною технологією без застосування гемоконцентруючих колонок та селл-сейвера, зменшувала рівень післяопераційної анемії на 11,7 % (p << 0,05).

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"