Зміна клімату є одним із ключових викликів сьогодення, що має глобальний характер і безпрецедентні масштаби. Для того щоб зростання промислового виробництва не супроводжувалося негативним впливом на навколишнє середовище, а, навпаки, забезпечувало сталий розвиток, світовою спільнотою були запропоновані різні ідеї і ініціативи, такі як прийняття Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (1992), що стала першим кроком на шляху до вирішення проблеми зміни клімату; Кіотський протокол (1995), Паризька Угода (2016), "Європейська Зелена Угода" (2019) як нова стратегія зростання, яка має на меті перетворити ЄС у справедливе та процвітаюче суспільство, із сучасною економічно ефективною та конкурентоспроможною економікою на основі декаплінгу з нульовим рівнем викидів парникові гази в 2050 р. Україна також долучилась до цих процесів, створивши міжвідомчу групу, що координує подолання наслідків зміни клімату в рамках "Європейської зеленої угоди", де першочерговим завданням є "озеленення" промислового розвитку. Дієвим способом досягнення поставлених цілей є інтеграція українських виробників в ланцюги доданої вартості, що і визначає актуальність даного дослідження. Зростаюча небезпека катастрофічних глобальних змін навколишнього середовища та інші аспекти нераціональної політики використання природних ресурсів загрожують майбутньому безпечному розвиткові суспільства й можливості задовольнити потреби споживачів. Всі ці виклики вимагають рішучих дій та адаптації виробників до нових умов функціонування. Враховуючи трансформацію моделі організації виробництва, яке в умовах посилення міжнародної конкуренції організовується в рамках глобальних ланцюгів доданої вартості та посилення екологічних вимог при інтеграції виробників на різні ланки виробничого процесу, недостатньо дослідженою залишається проблема обгрунтування механізмів адаптації виробників до впровадження екологічних стандартів згідно вимог ЄС і впровадженні ефективних інструментів державного регулювання для активізації співробітництва експортоорієнтованих промислових виробників України з іноземними партнерами. Завданням дослідження є обгрунтування важливості впровадження циркулярних принципів як стратегічного пріоритету розвитку глобальних ланцюгів доданої вартості та обгрунтування механізмів підтримки українських виробників при інтеграції в кругові (замкнені) ланцюги доданої вартості. Використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний, системний; аналізу і синтезу, статистичних порівнянь, групування, вибірки; експертних оцінок. Результати цього дослідження можуть бути застосовані в процесі формування державної політики щодо основних аспектів експортного розвитку промисловості в контексті інтеграційних процесів, а також у розвитку "озеленення" промисловості країни. Висновки: на основі аналізу розвитку глобальних ланцюгів доданої вартості розкрито особливості формування циркулярних ланцюгів доданої вартості й запропоновані дієві інструменти промислової політики для активізації процесів озеленення промисловості та інтеграції національного виробництва в циркулярні ланцюги доданої вартості.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гахович Наталія Георгіївна (економічні науки)
• Кушніренко Ольга Миколаївна (мистецтвознавство)
• Кушніренко Оксана Миколаївна (економічні науки)
• Кушніренко Олександр Миколайович (державне управління)
• Зарудна Ольга Станіславівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"