Розглянуто потенційні можливості високовуглецевих низьколегованих сталей як зносостійкого матеріалу в умовах абразивного і інших видів механічного зношування. Показано, що вміст вуглецю в етапі на рівні 1,2 % мас. та додаткове легування ~ 3 % легувальних елементів сумарно (здебільшого Mn, Cr) надає змогу після гартування з однофазної <$Egamma>-області одержувати в структурі до 100 % нестабільного залишкового аустеніту з температурою початку мартенситного перетворення на рівні <$E20~symbol Р roman C>. В умовах безударного малоциклового зношування, коли контактні напруження перевищують границю плинності матеріалу, відбувається пластична деформація і деформаційне мартенситне перетворення аустеніту. Це забезпечує високу зносостійкість, яка перевищує зносостійкість високовуглецевого невідпущеного мартенситу. Додавання до складу сталі кремнію у кількості 1,5 - 2,0 % надає змогу після гартування на залишковий аустеніт проводити його часткове бейнітне перетворення за температури приблизно <$E250~symbol Р roman C>. Через підвищений вміст кремнію цементит не утворюється, неперетворений аустеніт збагачується на вуглець і стабілізується до рівня, який забезпечує прийнятну стійкість до ударного руйнування зі збереженням достатньо високої зносостійкості за умов малоциклового механічного зношування. В умовах багатоциклового зношування пластична деформація і подальше мартенситне перетворення нестабільного аустеніту не відбуваються і його зносостійкість виявляється нижчою за мартенсит гартування. Високу зносостійкість високовуглецевих низьколегованих сталей як за умов малоциклового, так і багатоциклового зношування можливо забезпечити за рахунок зневуглецювання поверхневого шару, наприклад, під час нагрівання під гартування. Через знижений вміст вуглецю поверхня загартованої деталі на глибині до 1 мм матиме мартенситну структуру, що забезпечить високу зносостійкість за умов багатоциклового зношування. В той же час аустенітна структура серцевини надасть високу зносостійкість в умовах малоциклового зношування після спрацювання поверхневого шару мартенситу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бриков Михайло Миколайович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"