Підвищення надійності стаціонарних газових турбін залежить від гарантованої працездатності робочих лопаток, що зазнають комплексного впливу високих температур, навантажень, агресивних середовищ. Робочі лопатки є відповідальними деталями складної геометричної форми, що виготовляються з жароміцних сплавів на нікелевій основі. Складність прогнозу тривалості їх експлуатації пояснюється відсутністю даних про міцність і корозійну стійкість сплавів на базі, яка сумірна ресурсу роботи лопаток, а проведення камтексних досліджень або натурних тривапих випробувань вимагає великих тимчасових і фінансових витрат. В даний час розрахунки границь довготривалої міцності виробляються за допомогою різних методів екстраполяції результатів короткочасних випробувань. Для прогнозу жароміцних характеристик сплавів, що працюють в окисному середовищі, найбільш широко застосовуються температурно-часові рівняння тривалої міцності Міллера - Ларсона, Шербі - Дорна, Менсона - Хаферда. Проведено дослідження можливості використання параметричних температурно-часових рівнянь для прогнозу жароміцності деталей, що зазнають високотемпературного сульфідно-окисного впливу, а також визначено найбільш надійний параметричний метод прогнозу часу безаварійної роботи лопаток. Аналіз експериментальних і розрахункових значень границь довготривалої міцності показав, що в умовах агресивного впливу розрахунок часу до руйнування можливий лише для корозійностійких сплавів IN-738, ЗМІ-3У, для сплаву ВЖЛ12-У, незалежно від методу, характерне значне збільшення різниці експериментальних і екстрапольованих характеристик. Зі збільшенням часу екстраполяції до 5000 год за <$E850~symbol Р roman C> і вище виконати прогноз для сплаву ВЖЛ 12У неможливо. Розрахунок максимального ресурсу безаварійної роботи деталей надає змогу не тільки економити дорогі жароміцні матеріали, знизити трудовитрати на їх виготовлення і ремонт, а й підвищити надійність функціонування газотурбінних двигунів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шмирко Віра Іванівна (технічні науки)
• Коробко Олексій Володимирович (1987–) (технічні науки)
• Коробко Олександр Вікторович (економічні науки)
• Троян Юлія Іванівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"