Останні роки в Україні характеризуються збільшенням посівних площ під кукурудзою. Увага агровиробників фокусується на застосуванні новітніх технологій та інтенсифікації виробництва з метою одержання не лише значного приросту врожаю, а й поліпшення якості зерна. Традиційна технологія вирощування кукурудзи передбачає внесення високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Але порушення технології застосування, нехтування рекомендаціями та недостатній рівень наукового обгрунтування є причиною небезпечних екологічних наслідків. Тому все частіше в сучасних технологіях вирощування агрокультур застосовують екологічно безпечні елементи, які грунтуються на використанні біологічних препаратів. В умовах тимчасового польового досліду визначали вплив різних видів попередників і передпосівної інокуляції насіння штамом Azotobacter vinelandii 12M на активність процесу азотфіксації та продуктивність кукурудзи. Встановлено, що умови, які складаються в чорноземі типовому після вирощування бобових культур, є сприятливими для функціонування аборигенної азотфіксувальної мікробіоти та інтродукції штаму Azotobacter vinelandii 12M. У ризосфері рослин кукурудзи рівень азотофіксувальної активності був вище на 3 % у варіанті, де попередником була конюшина, і на 17 % де горох у порівнянні з тими самими варіантами, але без інокуляції. Комплекс властивостей, якими володіє штам Azotobacter vinelandii 12M, а саме здатність до засвоєння інертного молекулярного азоту, продукування фітогормонів та прояву антагонізму щодо фітопатогенів, надав змогу одержати врожайність зерна кукурудзи 6,79 і 6,88 т/га, яку вирощували після попередників гороху і конюшини відповідно. Зростали також показники вмісту у зерні білка (на 0,3 - 0,5 %), жиру (на 0,2 %) та крохмалю (на 2 - 3 %). У ризосфері рослин кукурудзи, що вирощували після пшениці озимої, активність процесу азотфіксації була вдвічі нижчою, ніж у варіантах із бобовими попередниками. Врожайність і якість одержаного зерна у варіантах беззмінного вирощування кукурудзи і вирощування після пшениці озимої були нижче на 0,1 - 1 %, ніж після бобових попередників.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шерстобоєва Олена Володимирівна (сільськогосподарські науки)
• Бунас Альона Анатоліївна (біологічні науки)
• Бунас Аліна Анатоліївна (психологічні науки)
• Дем'янюк Олексій Степанович (сільськогосподарські науки)
• Дем'янюк Олена Сергіївна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"