На основі комплексного аналізу агротехнічних та екологічних чинників визначено основні чинники дестабілізації фітосанітарного стану посівів зернових злакових культур, які полягають у високій розораності території Центрального Лісостепу, порушенні науково обгрунтованої структури посівних площ, вирощуванні сортів інтенсивного та напівінтенсивного типу з високою здатністю до стимулювання розвитку та нагромадження фітопатогенних організмів, а також значним пестицидним навантаженням. Встановлено, що структура земельних угідь на території Центрального Лісостепу є екологічно розбалансованою із співвідношенням площ рілля : сіножаті і пасовища : ліси - 1 : 0,2 : 0,1. У структурі посівних площ частка культур зернової групи становить понад 52 %, основних технічних культур - 32 %. Серед культур зернової групи найбільші площі займають кукурудза, пшениця і ячмінь та зменшуються посіви ячменю, вівса і жита. Значні зміни у структурі посівних площ за 2004 - 2019 рр. відбулися внаслідок збільшення частки технічних культур - майже втричі, зернових і зернобобових - на 6 %. Насіння більшості проаналізованих сортів зернових злакових культур контаміновано фітопатогенними грибами родів Alternaria, Fusarium, Nigrospora, Bipolaris, Pіnicillium, Mucor, Epicoccum, Glicocladium, Drechslera з високою інтенсивністю спороутворення (до 8 млн шт./мл), що становить біологічну загрозу агроценозам. Серед екологічних чинників визначено зміни гідротермічних умов, а саме - зростання середньорічної температури повітря на <$E1,8~symbol Р roman C> за останні 15 років, зменшення річної суми опадів у середньому на 22 % та зміни розподілу опадів у середині року.

• Мостов'як Іван Іванович (сільськогосподарські науки)
• Дем'янюк Олексій Степанович (сільськогосподарські науки)
• Дем'янюк Олена Сергіївна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"