Основною проблемою в загальній задачі маніпулювання знаннями є проблема визначення складу та змісту предметної області, для якої вирішується ця задача. Встановлено, що існує два принципово різні підходи до вирішення задач маніпулювання знаннями. Перший підхід полягає у застосуванні методів автоматичної обробки даних з застосування обчислювальних машин та відповідних алгоритмів на основі правил формальної логіки для отримання нових знань про об'єкти предметної області. Для першого підходу об'єктами предметної області є саме фізичні об'єкти живої та неживої природи в їх існуванні, які мають власні характеристики і поміж якими встановлюються відповідні відношення. Другий підхід полягає у застосуванні здібності людського інтелекту вимірювати речі та їх властивості на основі закономірностей діалектичної логіки. Для другого підходу характерним є пізнання знань про діяльність об'єктів живої природи, в першу чергу людини. При цьому, обчислювальні машини застосовуються, як правило, для представлення у відповідній формі вже сформованих знань. Однією з таких форм представлення знань є логічна модель декартової системи координат. Аналіз цієї моделі показав, що логічним принципом її формування є принцип діалектичної єдності понять "загальне" - "одиничне", який застосовується для формування складу та змісту діаметрально протилежних координатних вісей з числових множин. З іншого боку, існує значна кількість логічних моделей у яких склад та зміст елементів множин, які формують координатні вісі, відповідають певним знанням про діяльність людини. В цих моделях також реалізується принцип їх формування у формі діалектичної єдності понять "загальне" - "одиничне", який застосовується для формування складу та змісту діаметрально протилежних координатних вісей з множин елементами яких є певні знання. Слід відзначити, що у кожному з досліджених підходів до маніпулювання знаннями поняття "міра" не застосовується. З іншого боку, це поняття є визначальним у формуванні знань про діяльність людини та їх маніпулюванні. Виконано дослідження властивостей логічної моделі міри метазнань. Для цієї моделі встановлено зміст понять "міра метазнань", "одиниця міри метазнань" та "одиниця міри знань". Графічним представленням логічної моделі представлення знань про діяльність людини в логічній моделі міри метазнань є архітектура матричного представлення. Головною перевагою такого представлення є те, що в цій моделі реалізовано відношення "багато до багатьох (M:N)", яке заборонене в реляційних базах даних. Виконано аналіз рівня відповідності запропонованої логічної моделі міри метазнань визначеним вимогам до моделей маніпулювання знаннями. Встановлено високий рівень відповідності цим вимогам. Враховуючи встановлені властивості архітектури логічної моделі метазнань запропоновано визначити цю модель у формі пост-декартового представлення метазнань про діяльність.

• Доценко Сергій Ілліч (1954–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"