За даними ВООЗ серцево-судинна захворюваність стійко посідає перше місце у світі, а впродовж останніх десятиліть навіть має виражену тенденцію до омолодження. Оскільки впродовж останніх років у медицині здійснюється акцент на профілактичний вектор, має сенс визначення тих критеріїв, які надали змогу б запобігти розвитку серцево-судинної патології. Дослідження стану серцево-судинної системи в клініці проводять з використанням низки методів і стандартної ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенологічних, імуноферментних та біохімічних методів дослідження тощо. Однак під час інтерпретації результатів обстеження необхідно брати до уваги не лише загальний стан пацієнта, його вік та стать, але й конституційні і навіть індивідуальні антропометричні дані, які зумовлюють різне положення серця в грудній порожнині. З метою уточнення положення серця вимірюється кут нахилу його осі, величина якого коливається в межах <$E30~-~60 symbol Р>. Залежно від величини кута розрізняють косе (<$E43~-~480 symbol Р>), вертикальне (<$E49~-~60 symbol Р>) і горизонтальне (<$E30~-~420 symbol Р>) положення серця. Косе положення є найбільш фізіологічним, характерне для нормостеніків; вертикальне - для астеніків; горизонтальне - для гіперстеніків. Оскільки зміщення серцевої осі може стати причиною розвитку різних патологічних станів (горизонтальне положення пов'язують з гіпертонічною хворобою, вертикальне - з пролапсами клапанів і блокадою пучка Гісса), встановлені під час огляду пацієнта особливості положення серця необхідно брати до уваги як додаткові чинники ризику розвитку даних патологій. Мета роботи - дослідження особливостей положення серця та нахилу серцевої осі у осіб зрілого віку різних конституційних типів. Для виконання даного дослідження було проаналізовано 50 рентгенівських знімків грудної клітки осіб зрілого віку (без скарг в анамнезі з боку серцево-судинної системи), виконаних у прямій проекції, вибраних за допомогою методу рандомізації. Визначено тип будови грудної клітки та кут нахилу осі серця по відношенню до горизонтальної лінії, проведеної через верхівку серця. Вивчення особливостей конституційної будови грудної клітки надало змогу визначити серед всіх обстежуваних 28 нормостеніків (56 % від загальної кількості обстежених осіб), 14 астеніків (28 %) та 8 (16 %) гіперстеніків. Результат вимірів кута нахилу серцевої осі засвідчив, що серед всіх обстежуваних осіб косе положення серця траплялись найчастіше - у 22 випадках (44 % від загальної кількості обстежених осіб), вертикальне - у 16 випадках (32 %), горизонтальне - найрідше, у 12 випадках (24 %). У обстежуваних астеніків виявлено тільки 2 варіанта положення серця - вертикальне (57 %) і косе (43 %); у нормостеніків та гіперстеніків виявлено всі 3 варіанта нахилу серцевої осі, при чому в обох конституційних групах найчастіше спостерігалось косе положення (43 і 50 % відповідно для кожного конституційного типу), рідше - вертикальне (25 і 12,5 % відповідно). Результати проведеного дослідження засвідчили, що різні варіанти нахилу серцевої осі можуть бути виявлені за рентгенографічного обстеження незалежно від конституційного типу обстежуваної особи, найчастішим варіантом положення серця є косе, таке положення виявлено у найбільшої кількості нормостеніків і гіперстеніків (43 і 50 % відповідно).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Масна Зоряна Зеновіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"